Елегія

Елегія, -гії, ж. Элегія. Як би ви знали, паничі, де люде плачуть живучи, то ви б елегій не творили. Шевч. II. 152.

Сучасні словники

Еле́гія (грец. ἐλεγεία — журлива пісня, скарга; хоч етимологічне значення може мати й інші джерела: фріг. elegn — очеретина, очеретяна сопілка) — один із жанрів лірики медитативного, меланхолійного, часом журливого змісту. Ліричний вірш задумливого, сумного характеру. В античній поезії — вірш будь-якого змісту, написаний двовіршами певної форми. Вокальний чи інструментальний твір задумливого, сумного характеру. Смуток, меланхолія.

Ілюстрації