Еге

Еге, нар. 1) Да. Віддав ти їй? Еге. Еге, як би то так. Ном. № 5372. 2) Вѣдь. Еге, ти прийдеш до нас сьогодні ввечері? Еге, так? Вѣдь такъ? У вас, здається, ні перед собою, ні за собою? Еге, так? Левиц. Кож. 49. 3) Да, какъ-бы не такъ. «Оце, каже, увесь скот зганяю та поб’ю та їсти буду.» Та буде з нас і одного, змій йому каже. «Еге! ти наїсися, а я ні». Рудч. Ск. II. 189. «Ходім, Рябко!» Еге, ходім! Не дуже квапся, сам принеси сюди! Г. Арт. (О, 1861. III. 84). 4) Выражаетъ тщетность ожиданія чего либо или удивленіе по поводу обнаружившагося. Еге, побігли вже кози в лози! Ном. № 1942. Еге, ся на обидві кована. Ном. № 3326.

Тлумачний словник

ЕГЕ1, част., розм. 1. ствердж. Уживається для підтвердження раніше висловленого. - Чи це ви, свахо, запилились? - спитала в Кайдашихи хазяйка. - Еге, моє серденько (Н.-Лев., II, 1956, 279); Коло цього будинку можна відпочити, еге, можна посидіти на приступцях, а тоді й далі (Мик., II, 1957, 316).

2. пит. Уживається для посилення запитання і спонукання до певної відповіді. Певно, він хлопчик добрий і любий - еге? (Вовчок, І, 1955, 377).

3. запереч. Уживається для вираження недовір'я, заперечення і т. ін. - Еге, спасибі вам! Ми Чіпки не дамо... Чіпка в нас буде, - обороняється Галя (Мирний, II, 1954, 255); - Знаєте що: та торба буде наша! - рішив він, - Еге, так тобі дід і дасть (Коцюб., І, ІУ55, 134); -Вустимку! Де ти? Еге! Він не такий дурний, щоб отак відразу і відгукнутися (Багмут, Опов., 1959, 10).

ЕГЕ2, виг. Уживається для вираження подиву при виявленні чогось непередбаченого, цікавого і т. ін. - Еге! Та ви он як - спати?! - доноситься до вас голос Якимів (Мирний, IV, 1955, 314).