Діяч
Діяч, -ча, м. Дѣятель. Левиц. Пов. 119. Дле, пред. = Біля. Ой, чи можно, тестю, дле Марусі сісти? Лавр. 148.
Академічний тлумачний словник
ДІЯ́Ч, а, чол. 1. Той, хто відзначається своєю активністю та енергійністю на якій-небудь роботі, в якійсь галузі життя. Із місцевих діячів я завітав найперше до Івана Франка (Володимир Самійленко, II, 1958, 395); Праця видатних радянських діячів літератури і мистецтва служить справі зміцнення миру і дружби між народами (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 177); Маяки виступають не лише як майстри виробництва, а як і громадські діячі, полум'яні пропагандисти передового досвіду, організатори і вихователі (Комуніст України, 8, 1963, 20).
Словеник синонiмiв
ПЕРСОНА́Ж (художнього твору), ПО́СТАТЬ, ДІЯ́Чзаст.; ОСО́БА (перев. із сл. дійова); ГЕРО́Й (головний).
Маркіян Семенович Шашкевич (1811—1843) — один із перших діячів національного відродження західноукраїнських земель.
Тарас Григорович Шевченко (1814 – 1861) – український поет, філософ, письменник, графік, художник, фольклорист, політик, громадський діяч, і, як кажуть самі українці, духовний батько сучасного українського народу.
Іва́н Па́влович Пулю́й — етнічий український та австро-угорський за підпорядкованістю територіі на той час фізик і електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч.
Іва́н Я́кович Франко́ — видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, учений, громадський і політичний діяч.
Винниче́нко Володи́мир Кири́лович — український політичний та державний діяч, прозаїк, драматург та художник.
