Відмінності між версіями «Ділити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 2: Рядок 2:
 
[[Категорія:Ді]]
 
[[Категорія:Ді]]
  
−
|}
 
−
</noinclude>
 
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
−
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
  
 
[http://sum.in.ua/s/dilyty Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)]
 
[http://sum.in.ua/s/dilyty Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)]
  
−
1. Роз'єднувати на частини. Чи є що краще, лучче в світі, Як укупі жити, Братам добрим добро певне Пожить, не ділити? (Тарас Шевченко, I, 1951, 345); Як накопає [дід] було картоплі, ділив ту картоплю на дві купки (Остап Вишня, I, 1956, 315);  
+
# '''Роз'єднувати на частини'''. Чи є що краще, лучче в світі, Як укупі жити, Братам добрим добро певне Пожить, не ділити? (Тарас Шевченко, I, 1951, 345); Як накопає [дід] було картоплі, ділив ту картоплю на дві купки (Остап Вишня, I, 1956, 315);  
−
//  Розподіляти між ким-небудь. Як угадаєте — глядіть! Гостинці будемо ділити.. Мені — кавун, а дітям — квіти (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 277); Батько, дід і дядько стають чомусь мовчазними і збентеженими, якась підозра з'являється в очах: вони починають ділити копиці (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 490); Ти бійцям розносила махорку, Пайкові ділила їм харчі (Андрій Малишко, I, 1956, 80);  
+
# '''Розподіляти між ким-небудь.''' Як угадаєте — глядіть! Гостинці будемо ділити.. Мені — кавун, а дітям — квіти (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 277); Батько, дід і дядько стають чомусь мовчазними і збентеженими, якась підозра з'являється в очах: вони починають ділити копиці (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 490); Ти бійцям розносила махорку, Пайкові ділила їм харчі (Андрій Малишко, I, 1956, 80);  
−
//  Відмежовувати, роз'єднувати кого-, що-небудь. — Ми з їм [ним] з одного села, з одного кутка, сусіди навіть... Тільки ліса й ділить наші дворища (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 297); Море нас ділило строго, поміж нас зростали хащі. А тепер вони — до чого? — Тут трудящі — там трудящі (Павло Тичина, II, 1957, 170);  
+
# '''Відмежовувати, роз'єднувати кого-, що-небудь.''' — Ми з їм [ним] з одного села, з одного кутка, сусіди навіть... Тільки ліса й ділить наші дворища (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 297); Море нас ділило строго, поміж нас зростали хащі. А тепер вони — до чого? — Тут трудящі — там трудящі (Павло Тичина, II, 1957, 170);  
−
// Розчленовувати, розподіляти на групи, категорії; класифікувати. Не розумію, нащо то треба ділити з'їзди радикальної партії на офіціальний та неофіціальний, на один кликати мужиків, на другий ні (Леся Українка, V, 1956, 146); Ці суперечки ділили людей на два ворожі табори і розкололи вкінці галицьку інтелігенцію на москвофілів і народовців (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 29).  
+
# '''Розчленовувати, розподіляти на групи, категорії; класифікувати.''' Не розумію, нащо то треба ділити з'їзди радикальної партії на офіціальний та неофіціальний, на один кликати мужиків, на другий ні (Леся Українка, V, 1956, 146); Ці суперечки ділили людей на два ворожі табори і розкололи вкінці галицьку інтелігенцію на москвофілів і народовців (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 29).  
 
♦ Ділити шкуру невбитого ведмедя — сперечатися про прибутки, яких ще немає. Вони споряться між собою й ділять шкуру невбитого ведмедя (Юрій Яновський, II, 1954, 50).
 
♦ Ділити шкуру невбитого ведмедя — сперечатися про прибутки, яких ще немає. Вони споряться між собою й ділять шкуру невбитого ведмедя (Юрій Яновський, II, 1954, 50).
−
2. Виконувати математичну дію ділення. Довго цокав [Одиниця] на рахівниці. Додавав, ділив, множив (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 179); — Коли б довелося нам ділити ваші 90 десятинок, то може б таки поділили по своїй, по мужицькій, арихметиці (Степан Васильченко, I, 1959, 70).
+
# Виконувати математичну дію ділення. Довго цокав [Одиниця] на рахівниці. Додавав, ділив, множив (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 179); — Коли б довелося нам ділити ваші 90 десятинок, то може б таки поділили по своїй, по мужицькій, арихметиці (Степан Васильченко, I, 1959, 70).
−
3. з ким. Давати кому-небудь частину чогось свого; спільно користуватися чим-небудь. Люби ж, мій друже, жінку, діток; Діли з убогим заробіток, То легше буде й зароблять (Тарас Шевченко, II, 1953, 50); Хліб і сіль ділив я з чабанами (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 54);  
+
# з ким. Давати кому-небудь частину чогось свого; спільно користуватися чим-небудь. Люби ж, мій друже, жінку, діток; Діли з убогим заробіток, То легше буде й зароблять (Тарас Шевченко, II, 1953, 50); Хліб і сіль ділив я з чабанами (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 54);  
−
// перен. Переживати що-небудь спільно з кимсь. Жити з народом, ділити з ним радість і горе і писати про нього правду — так розуміє Шевченко найвище покликання справжнього художника (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 163); Як рівноправних товаришів приймали запорожці своїх російських братів, які ділили з ними трудові дні й бранні діла (Максим Рильський, III, 1956, 16).
+
# перен. Переживати що-небудь спільно з кимсь. Жити з народом, ділити з ним радість і горе і писати про нього правду — так розуміє Шевченко найвище покликання справжнього художника (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 163); Як рівноправних товаришів приймали запорожці своїх російських братів, які ділили з ними трудові дні й бранні діла (Максим Рильський, III, 1956, 16).
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
Рядок 31: Рядок 28:
 
Див. [[Довідка:Посилання]]
 
Див. [[Довідка:Посилання]]
 
</noinclude>
 
</noinclude>
−
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Інститут людини}}}]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]]
 
[[Категорія:Слова 2015 року]]
 
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Поточна версія на 15:52, 26 листопада 2015

Ділити, -лю, -лиш, гл. 1) Дѣлить. Нам батьківщини не ділить. Ном. № 3313. 2) Сдавать карты. Ось я ділитиму, а ти здіймай. Лубенск. у.

Сучасні словники

Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)

  1. Роз'єднувати на частини. Чи є що краще, лучче в світі, Як укупі жити, Братам добрим добро певне Пожить, не ділити? (Тарас Шевченко, I, 1951, 345); Як накопає [дід] було картоплі, ділив ту картоплю на дві купки (Остап Вишня, I, 1956, 315);
  2. Розподіляти між ким-небудь. Як угадаєте — глядіть! Гостинці будемо ділити.. Мені — кавун, а дітям — квіти (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 277); Батько, дід і дядько стають чомусь мовчазними і збентеженими, якась підозра з'являється в очах: вони починають ділити копиці (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 490); Ти бійцям розносила махорку, Пайкові ділила їм харчі (Андрій Малишко, I, 1956, 80);
  3. Відмежовувати, роз'єднувати кого-, що-небудь. — Ми з їм [ним] з одного села, з одного кутка, сусіди навіть... Тільки ліса й ділить наші дворища (Михайло Коцюбинський, І, 1955, 297); Море нас ділило строго, поміж нас зростали хащі. А тепер вони — до чого? — Тут трудящі — там трудящі (Павло Тичина, II, 1957, 170);
  4. Розчленовувати, розподіляти на групи, категорії; класифікувати. Не розумію, нащо то треба ділити з'їзди радикальної партії на офіціальний та неофіціальний, на один кликати мужиків, на другий ні (Леся Українка, V, 1956, 146); Ці суперечки ділили людей на два ворожі табори і розкололи вкінці галицьку інтелігенцію на москвофілів і народовців (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 29).

♦ Ділити шкуру невбитого ведмедя — сперечатися про прибутки, яких ще немає. Вони споряться між собою й ділять шкуру невбитого ведмедя (Юрій Яновський, II, 1954, 50).

  1. Виконувати математичну дію ділення. Довго цокав [Одиниця] на рахівниці. Додавав, ділив, множив (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 179); — Коли б довелося нам ділити ваші 90 десятинок, то може б таки поділили по своїй, по мужицькій, арихметиці (Степан Васильченко, I, 1959, 70).
  2. з ким. Давати кому-небудь частину чогось свого; спільно користуватися чим-небудь. Люби ж, мій друже, жінку, діток; Діли з убогим заробіток, То легше буде й зароблять (Тарас Шевченко, II, 1953, 50); Хліб і сіль ділив я з чабанами (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 54);
  3. перен. Переживати що-небудь спільно з кимсь. Жити з народом, ділити з ним радість і горе і писати про нього правду — так розуміє Шевченко найвище покликання справжнього художника (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 163); Як рівноправних товаришів приймали запорожці своїх російських братів, які ділили з ними трудові дні й бранні діла (Максим Рильський, III, 1956, 16).

Ілюстрації

Ділити.jpg Ділити 1.jpg [[Зображення:|x140px]] [[Зображення:|x140px]]


Зовнішні посилання

Див. Довідка:Посилання

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Ділити&oldid=147323