Дівча

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дівча́, -ча́ти, с. Молодая дѣвушка; дѣвочка. Св. Мр. V. 39. Грин. ІІІ. 176. Сидить дівча край віконця при великім смутку: покидає козак дівча, як голуб голубку. Мет. 41. Ум. Дівчатко, дівчатонько, дівчаточко. Мн. Дівчата, дівчатка, дівчатонька, дівчаточка. Дѣвушки, дѣвочки. Що по нас, пане, старі баби стануть в полі свистіти; а по тобі, пане, молодиї дівчата зачнуть голосити. Макс. (1849) 61. Коли родяться більш хлопчаки, ніж дівчатка війна буде. Ном. № 13407.


Сучасні словники

ДІВЧА - також ДІВЧИНА, и, жін. Молода неодружена особа жіночої статі. Та й дівчина ж була [Олеся]! Велична, ..до всякого привітна й ласкава, і заговорить, і засміється, і пожартує (Марко Вовчок, I, 1955, 21); Три дівчини, студентки агрономи, йшли взимку по доріжці лісовій (Максим Рильський, III, 1961, 207); * У порівняннях. Ось і рябина стоїть, мов дівчина заквітчала голову хмелем (Панас Мирний, І, 1954, 251); // Кохана, наречена. Спізниться він на гуляннячко, я й очі виплачу. «Може, думаю, — в його друга є дівчина» (Марко Вовчок, I, 1955, 3); Де гнуться верби понад ставом. Там пройде дівчина моя (Володимир Сосюра, II, 1958, 17)

Ілюстрації

x140px Df662a5108.jpg M-651088.jpg P 39208 1 gallerybig.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%C4%B2%C2%D7%C0

http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%87%D0%B0