Відмінності між версіями «Дівошлюб»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Ді]] | [[Категорія:Ді]] | ||
| − | == | + | ==Інші трактування== |
| − | + | Дівосну́б, ба, м. = Дівошлюб. «Посредники эти въ дѣлахъ жениха получаютъ названіе…. старость, бояръ, пословъ, дівоснубовъ». Чуб. IV. 56. | |
| + | |||
| + | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 387. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 09:57, 13 квітня 2024
Дівошлюб, (дівослюб), -ба, м. 1) Сватъ. 2) Названіе обряда сватовства въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ, напр. въ Кобр. у. Гродн. губ. Чуб. IV. 658. Дай мені, Боже, од батенька вийти, до свекорка прийти, бо вже мені докучили части дівошлюби столи устилаючи, кубочки сповняючи. Рк. Макс. См. Злюбини.
Зміст
Інші трактування
Дівосну́б, ба, м. = Дівошлюб. «Посредники эти въ дѣлахъ жениха получаютъ названіе…. старость, бояръ, пословъ, дівоснубовъ». Чуб. IV. 56.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 387.
Ілюстрації
|
|
|
|
