Дібрівка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дібрівка, дібрівонька, -ки, ж. Ум. отъ діброва.

Сучасні словники

Зменшувально пестливе від Діброва

ДІБРОВА, и, жін. Листяний ліс на родючих ґрунтах, у якому переважає дуб. Пішов шелест по діброві, Шепчуть густі лози (Тарас Шевченко, I, 1951, 6); Діброви відзначаються різноманітністю породного і видового складу (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 14); * У порівняннях. Шум гув у її голові: то шумів, як вітер між соснами, то шелестів, як зелена діброва (Нечуй-Левицький, II, 1956, 98). Формуютьсяна родючих опідзолених чорноземах, темно-сірих та сірих ліс. і, як виняток, – на дерново-підзолистих кислих ґрунтах. Поширені у зонах мішаних лісів, лісостеп. та на Пн. степові зони. В Україні, ддіброва є панівною лісовою формацією у лісостеповій зоні, де зростають у межиріччях і заплавах річок. Зазвичай вони мають складний деревостан, де в першому ярусі переважає дуб з домішкою ясена і в’яза, в другому – граб або липа серцелиста. У південній частині ареалу поширення зростають одноярусні діброви з дуба звичайного з вираженим підліском з ліщини, клена татарського, свидини криваво-червоної. У розвиненому трав’яному покриві – яглиця, зірочник лісовий, осока волосиста, зеленчук жовтий, копитняк тощо. Діброви – найпродуктивніші ліси України, в яких зростає низка рідкісних і реліктових видів рослин. Вони дають цінну деревину, захищають ґрунти від ерозії. Найцінніші їхні масиви (Чорноліський, Подільський, Савранський тощо) охороняються.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Діброва Діброва

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 296.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/dibrova

https://esu.com.ua/article-26352