Відмінності між версіями «Дяків»
(Створена сторінка: '''Дяків, -кова, -ве. '''Принадлежащій дьячку, дьячковскій. ''Оттак чини, як я чиню: люби дочку ...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | Дяків | |
[[Категорія:Дя]] | [[Категорія:Дя]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет економіки та управління]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2023 року]] | ||
| + | ==Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.== | ||
| + | '''Дякі́в''', '''ко́ва''', '''ве''' Принадлежащій дьячку, дьячковскій. ''Оттак чини, як я чиню: люби дочку аби чию, хоч попову, хоч '''дякову''', хоч хорошу мужикову''. Н. п. | ||
| + | ==Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971.== | ||
| + | '''ДЯКІ́В''', кова, кове. Належний дякові (у 1 знач.). ''— Чи не тут живе Балаш? — спитала в сина Кайдашиха. — Ні, мамо! це '''дякова''' хата'' (Нечуй-Левицький, II, 1956, 316); | ||
| + | // ''Прикм''. до дяк 1. ''Наука '''дякова''' була невелика, вона сягала не дальше псалтиря'' (Панас Мирний, V, 1955, 309). | ||
| + | ==Цитати української літератури з використанням слова "дяків"== | ||
| + | 1. "Хвигуровський, '''дяків''' син, справді колись учився в семінарії, але, бувши вже в підстаршому класі, напився якось укупі з товаришами горілки і, п’яний, вилаяв ректора, а інспектора штовхнув" (Грінченко Борис Дмитрович - "Серед темної ночі")<br /> | ||
| + | 2. "Хоч дякову якусь книжку почитаю, хоч послухаю п’яних '''дяків''' розмову, що між п’яним базіканням часом почуєш і щось цікаве од них" (Васильченко Степан Васильович - "Широкий шлях")<br /> | ||
| + | 3. "— Молодий, білявий, високий, тонкий і говорить дуже несміливо та тихо, — шепотіла Онися матері під самісіньким вухом, — але чорта з два: за дяка не піду; в нас високі пороги для '''дяків'''." (Нечуй-Левицький Іван Семенович - "Старосвітські батюшки та матушки")<br /> | ||
| + | 4. "Вона заночувала в одного чоловіка, цілий вечір навчала не ходить до церкви, молиться вдома, звала попів фарисеями, а '''дяків''' — садукеями" (Нечуй-Левицький Іван Семенович - "Поміж ворогами")<br /> | ||
| + | 5. "Велів побігти до '''дяків'''," (Котляревський Іван Петрович - "Енеїда") | ||
Поточна версія на 14:47, 13 квітня 2023
Дяків
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
Дякі́в, ко́ва, ве Принадлежащій дьячку, дьячковскій. Оттак чини, як я чиню: люби дочку аби чию, хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. Н. п.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971.
ДЯКІ́В, кова, кове. Належний дякові (у 1 знач.). — Чи не тут живе Балаш? — спитала в сина Кайдашиха. — Ні, мамо! це дякова хата (Нечуй-Левицький, II, 1956, 316); // Прикм. до дяк 1. Наука дякова була невелика, вона сягала не дальше псалтиря (Панас Мирний, V, 1955, 309).
Цитати української літератури з використанням слова "дяків"
1. "Хвигуровський, дяків син, справді колись учився в семінарії, але, бувши вже в підстаршому класі, напився якось укупі з товаришами горілки і, п’яний, вилаяв ректора, а інспектора штовхнув" (Грінченко Борис Дмитрович - "Серед темної ночі")
2. "Хоч дякову якусь книжку почитаю, хоч послухаю п’яних дяків розмову, що між п’яним базіканням часом почуєш і щось цікаве од них" (Васильченко Степан Васильович - "Широкий шлях")
3. "— Молодий, білявий, високий, тонкий і говорить дуже несміливо та тихо, — шепотіла Онися матері під самісіньким вухом, — але чорта з два: за дяка не піду; в нас високі пороги для дяків." (Нечуй-Левицький Іван Семенович - "Старосвітські батюшки та матушки")
4. "Вона заночувала в одного чоловіка, цілий вечір навчала не ходить до церкви, молиться вдома, звала попів фарисеями, а дяків — садукеями" (Нечуй-Левицький Іван Семенович - "Поміж ворогами")
5. "Велів побігти до дяків," (Котляревський Іван Петрович - "Енеїда")
