Дякування

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:50, 26 листопада 2017; T.holovatenko (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Дякува́ння, -ня, с. Пребываніе дьячкомъ.

Дякування, -ня, с. Благодареніе, благодарность. Яке частування, таке дякування. Ном. № 7121. Словник української мови:

Дякування

ДЯ́КУВАННЯ, я, сер. Дія за значенням дякувати. Яке частування, таке й дякування (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 225); Потім почав [весільний староста] весільне дякування (Іван Франко, VIII, 1952, 69). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 451.Коментарі (0) ДЯКУВА́ННЯ, я, сер., розм., рідко. Дія за значенням дякувати. Іван Маркович.. почав поспішно, з якоюсь тугою і образою в голосі розповідати.. про своє невдале дякування в ковалівській церкві (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 189). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 451.

Дякування - це почуття визнання за виконане добро, наприклад, за надану увагу або послугу, а також різні способи вираження цього почуття, в тому числі й офіційні заходи заохочення (наприклад, "оголошення вдячності") . Дякування - складне відчуття, що виникає на базі емоційної та раціональної оцінки того, що відбувається, вираз якої сильно ритуалізовано. Адресатом дякування можуть бути не конкретні люди, а й групи людей (наприклад, предки) і неперсоніфіковані сутності: світ, Бог.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник української мови

ДЯ́КУВАННЯ, я, сер. Дія за значенням дякувати. Яке частування, таке й дякування (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 225); Потім почав [весільний староста] весільне дякування (Іван Франко, VIII, 1952, 69). ДЯКУВА́ННЯ, я, сер., розм., рідко. Дія за значенням дякувати. Іван Маркович.. почав поспішно, з якоюсь тугою і образою в голосі розповідати.. про своє невдале дякування в ковалівській церкві (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 189).

Тлумачний он-лайн словник української мови «УКРЛІТ.ORG»

ДЯ́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. дя́кувати. Яке частування, таке й дякування (Укр.. присл.., 1955, 225); Потім почав [весільний староста] весільне дякування (Фр., VIII, 1952, 69).

ДЯКУВА́ННЯ, я, с., розм., рідко. Дія за знач. дякува́ти. Іван Маркевич.. почав поспішно, з якоюсь тугою і образою в голосі розповідати.. про своє невдале дякування в ковалівській церкві (Збан., Малин, дзвін, 1958, 189).









Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

1286221816_baby-name.jpg52744273.jpghttps://go2.imgsmail.ru/imgpreview?key=16231ae155f956c1&mb=imgdb_preview_1555

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання