Дякування

Дякува́ння, -ня, с. Пребываніе дьячкомъ.

Дякування, -ня, с. Благодареніе, благодарность. Яке частування, таке дякування. Ном. № 7121. Словник української мови:

ДЯ́КУВАННЯ, я, сер. Дія за значенням дякувати. Яке частування, таке й дякування (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 225); Потім почав [весільний староста] весільне дякування (Іван Франко, VIII, 1952, 69). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 451.Коментарі (0) ДЯКУВА́ННЯ, я, сер., розм., рідко. Дія за значенням дякувати. Іван Маркович.. почав поспішно, з якоюсь тугою і образою в голосі розповідати.. про своє невдале дякування в ковалівській церкві (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 189). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 451.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації