Відмінності між версіями «Дюрка»
(Замінено вміст на «'''Дюрка, -ки, '''''ж. ''= '''Дірка. '''''Юрку, Юрку, наплюй в дюрку. ''Ном. № 12718. Категорія:Дю») |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Дюрка, -ки, '''''ж. ''= '''Дірка. '''''Юрку, Юрку, наплюй в дюрку. ''Ном. № 12718. | '''Дюрка, -ки, '''''ж. ''= '''Дірка. '''''Юрку, Юрку, наплюй в дюрку. ''Ном. № 12718. | ||
| − | [[Категорія: | + | ==Сучасні словники== |
| + | ===[http://sum.in.ua/s/dirka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | ДІ́РКА, и, жін. Те саме, що діра 1. Дим ішов просто на хату й виходив у дірку, прорубану в стелі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 392); Руда шапка не прикривала гаразд розкудланого волосся, і воно лізло з-під шапки та крізь дірки в шапці (Михайло Коцюбинський, 1. 1955, 34); Через цю дірку в стіні і винесли на двір тіло Анта (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 22); * Образно. Намножилося народу — діватися вже йому нікуди. — Хай множиться — знайдемо дірки! (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 30). | ||
| + | ♦ Дірка з бублика — пусте місце, ніщо. Взяв з бублика дірку!.. (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 157); Латати (залатати) дірку (дірки) — те саме, що Латати (залатати) діру (діри) (див. діра). — Хіба я не знаю, що й ви бідуєте.. Що з того, що ви заробляєте, коли тими грішми не знати, яку дірку залатати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 42); Зачитати до дірок — порвати, пошарпати, читаючи щось багато разів. — Знаєте, — даси кому газетку — зачитують до дірок. Незручно, коли газета неохайна (Остап Вишня, I, 1956, 322); Сама тобі дірка — про дуже рвану одежу. І кожушок був теж ораненький та задубілий, а проте пальтишко [пальтечко] ще гірше. Сама тобі дірка (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 4). | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дірка1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дірка2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дірка3.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дірка5.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту]] | ||
Версія за 20:38, 17 жовтня 2018
Зміст
Словник Грінченка
Дюрка, -ки, ж. = Дірка. Юрку, Юрку, наплюй в дюрку. Ном. № 12718.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДІ́РКА, и, жін. Те саме, що діра 1. Дим ішов просто на хату й виходив у дірку, прорубану в стелі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 392); Руда шапка не прикривала гаразд розкудланого волосся, і воно лізло з-під шапки та крізь дірки в шапці (Михайло Коцюбинський, 1. 1955, 34); Через цю дірку в стіні і винесли на двір тіло Анта (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 22); * Образно. Намножилося народу — діватися вже йому нікуди. — Хай множиться — знайдемо дірки! (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 30). ♦ Дірка з бублика — пусте місце, ніщо. Взяв з бублика дірку!.. (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 157); Латати (залатати) дірку (дірки) — те саме, що Латати (залатати) діру (діри) (див. діра). — Хіба я не знаю, що й ви бідуєте.. Що з того, що ви заробляєте, коли тими грішми не знати, яку дірку залатати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 42); Зачитати до дірок — порвати, пошарпати, читаючи щось багато разів. — Знаєте, — даси кому газетку — зачитують до дірок. Незручно, коли газета неохайна (Остап Вишня, I, 1956, 322); Сама тобі дірка — про дуже рвану одежу. І кожушок був теж ораненький та задубілий, а проте пальтишко [пальтечко] ще гірше. Сама тобі дірка (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 4).
Ілюстрації
| x140px | x140px | x140px | x140px |
