Душити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:19, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Душити, -шу, -шиш, гл. 1) Душить, давить. 2) Давить, жать. Взяла за маленький палець та й душить його помаленьку. 3) Давить, притѣснять. Поки ляхи да недоляшки душили Україну, туди (на Запоріжжа) втікав щонайкращий люд з городів. К. ЧР. 89. 4) Душити копійчину. Беречь деньги, скупиться. Батьки в поповичів народ все скупенький, що душать копійчину. Св. Л. 136.
