Відмінності між версіями «Дукарь»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Орфографічний словник української мови)
(https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B4%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80 Словник- портал української мови та культури])
Рядок 12: Рядок 12:
 
==Орфографія (словоформи)==
 
==Орфографія (словоформи)==
 
===[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B4%D1%83%D0%BA%D0%B0 Словник- портал української мови та культури]===
 
===[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B4%D1%83%D0%BA%D0%B0 Словник- портал української мови та культури]===
===https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B4%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80 Словник- портал української мови та культури]===
+
===[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B4%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80 Словник- портал української мови та культури]===
  
 
==Офіційний сайт української мови==
 
==Офіційний сайт української мови==

Версія за 23:48, 18 жовтня 2018

Словник Грінченка

Дука́рь, -ря́, м. Богачъ. Такому дукареві бувши, та не зарятувать чоловіка грішми. Лубен. у. 

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДУКАРЬ= ДУ́КА, и, чол., заст. Багата людина; багач, багатій. У дуки служила — болячку заробила (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 60); Грицько — багатир, дука; у його три пари волів, дві шкапи, ціла сотня овець (Панас Мирний, III, 1954, 15); Скривдив якось дука Клим Удову Кирюшу, — Одхватив шматок городу І родючу грушу (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 91).

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДУКАРЬ= ДУКА́Р, я, чол., розм., заст. Те саме, що дука. [Антон:] Що ж, коли батько твій, бач, все гне на те, щоб до його дочок сватались дукарі або купці (Марко Кропивницький, I, 1958, 172); Скаредний дукар правив з людей непомірні гроші (Любов Яновська, I, 1959, 317).

Орфографічний словник української мови

Дукарь - іменник чоловічого роду, істота

Орфографія (словоформи)

Словник- портал української мови та культури

Словник- портал української мови та культури

Офіційний сайт української мови

Синонімічний словник

ДУКАРЬ - багатій, багатир, багач; дукар, дукач, дука; о. золотий мішок, жм. капіталіст; флк. вернидуб, вернигора, ломус.

Ілюстрації

Дукарь.jpg Дукарь1.jpg Дукарь4.jpg Дукарь3.jpg

Медіа

Цікаві факти

Див. також

Додаткові відомості