Дударь

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дударь, -ря, м. 1) Мастеръ, дѣлающій дудки. 2) Играющій на свирѣли, 3) Родъ хороводной игры. Ив. 70. Ум. Дударик, дударчик, дударенько. Заграй мені, дударику, на дуду, тепер же я своє горе забуду. Чуб. V. 1110. Доньку видала за дударчика. Гол. ІІІ. 463. Ой сину, мій дудареньку, ти ж було селом ідеш, ти було в дуду граєш. Чуб. V. 1143.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання