Відмінності між версіями «Дуб’я»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
==Словник Грінченка== | ==Словник Грінченка== | ||
+ | '''Дуб'Я́, -б'я́,''' с. соб. Дубы. ''Наворочав їй повну яму дуб'я. Мнж. 4.'' | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | ===[http:// Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | + | ===[http://sum.in.ua/s/Dub.ja Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== |
+ | '''ДУ́Б'Я,''' я, ''сер.'' Збірн. до дуб 1. ''Як узяв той ведмідь дуб'я трощити; такі дуби вергає, що по півтора обіймища! (Українські народні казки, 1951, 179); Страшенне дуб'я гордо повиганяло свої голови вгору, широко розпросторило гілки на всі боки (Панас Мирний, IV, 1955, 315).'' 2. Багаторічні листяні дерева з міцною деревиною та плодами — жолудями. | ||
+ | ===[https://orfograf_ukr.academic.ru/42894/%D0%B4%D1%83%D0%B1%27%D1%8F Орфографічний словник української мови]=== | ||
+ | '''Ду́б'я''' - іменник середнього роду. | ||
==Орфографія (словоформи)== | ==Орфографія (словоформи)== | ||
+ | ===[https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B4%D1%83%D0%B1%27%D1%8F Словник- портал української мови та культури]=== | ||
+ | |||
+ | ==Офіційний сайт української мови== | ||
+ | ===[https://ukrainskamova.com/publ/slovnik_sinonimiv/d/dub/27-1-0-3437 Синонімічний словник]=== | ||
+ | '''Ду́б'я''' - човни; дубці, дубки, дубочки, дубини, дубища, дубчаки, дубчики, дуби. | ||
+ | |||
+ | ==Фразеологізми== | ||
+ | ===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=24&t=512 Словник фразеологізмів]=== | ||
+ | Дуба дати (врізати) - умерти. ''– Прокинувся, Григорію? А я вже думав дуба даси (Стельмах, 3, 1982, с. 32); Жінка з дітьми пішла у найми, а він був у шинкаря за попихача, з десятої чарки, доки й дуба не дав! (Кропивницький, Вибрані твори, 1967, с. 222); Одарку так скалатнуло, що вона справді мало не врізала дуба з переляку (Збанацький, 1, 1974, с. 80); А підіть ви на сповідь, щоб душу свою очистити, або спробуйте, як дуба вріжете, без карбованця душу свою в царство небесне просунути?! (Остап Вишня, 2, 1974, с. 124)'' | ||
+ | ===[http://svitslova.com/idioms-dictionary/2506-duba-pravyty.html Фразеологічний словник]=== | ||
+ | Дуба смаленого правити (в ролі прис.) – вигадувати, говорити про щось неймовірне. ''Та що се ти мені байки плетеш, на глум здіймаєш, чи смієшся в вічі? Нема ніде нічого, а вона якогось дуба смаленого править та обіцяє груші на вербі! (Леся Українка, Твори, т. II, 1951, стор. 194).'' | ||
+ | ===[http://oldconf.neasmo.org.ua/node/679 ФО З РОСЛИННИМ КОМПОНЕНТОМ НА ПОЗНАЧЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ЛЮДИНИ]=== | ||
+ | ФО дуб неотесаний; дуб дубом; дурнем бути – не дуба гнути; дубова голова – про ’недалеку, тупу людину’. | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/dub Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
+ | Ставати (стати) дуба (дубом) — підніматися догори, ставати у вертикальне положення, сторч, дибом. ''Нам обом волосся стало дуба (Леся Українка, I, 1951, 460); А ось Іван.. має одну таку прикмету, що вам волос дубом стане, слухаючи про неї (Лесь Мартович, Тв., 1954, 50). '' | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 00:41, 19 жовтня 2018
Зміст
Словник Грінченка
Дуб'Я́, -б'я́, с. соб. Дубы. Наворочав їй повну яму дуб'я. Мнж. 4.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДУ́Б'Я, я, сер. Збірн. до дуб 1. Як узяв той ведмідь дуб'я трощити; такі дуби вергає, що по півтора обіймища! (Українські народні казки, 1951, 179); Страшенне дуб'я гордо повиганяло свої голови вгору, широко розпросторило гілки на всі боки (Панас Мирний, IV, 1955, 315). 2. Багаторічні листяні дерева з міцною деревиною та плодами — жолудями.
Орфографічний словник української мови
Ду́б'я - іменник середнього роду.
Орфографія (словоформи)
Словник- портал української мови та культури
Офіційний сайт української мови
Синонімічний словник
Ду́б'я - човни; дубці, дубки, дубочки, дубини, дубища, дубчаки, дубчики, дуби.
Фразеологізми
Словник фразеологізмів
Дуба дати (врізати) - умерти. – Прокинувся, Григорію? А я вже думав дуба даси (Стельмах, 3, 1982, с. 32); Жінка з дітьми пішла у найми, а він був у шинкаря за попихача, з десятої чарки, доки й дуба не дав! (Кропивницький, Вибрані твори, 1967, с. 222); Одарку так скалатнуло, що вона справді мало не врізала дуба з переляку (Збанацький, 1, 1974, с. 80); А підіть ви на сповідь, щоб душу свою очистити, або спробуйте, як дуба вріжете, без карбованця душу свою в царство небесне просунути?! (Остап Вишня, 2, 1974, с. 124)
Фразеологічний словник
Дуба смаленого правити (в ролі прис.) – вигадувати, говорити про щось неймовірне. Та що се ти мені байки плетеш, на глум здіймаєш, чи смієшся в вічі? Нема ніде нічого, а вона якогось дуба смаленого править та обіцяє груші на вербі! (Леся Українка, Твори, т. II, 1951, стор. 194).
ФО З РОСЛИННИМ КОМПОНЕНТОМ НА ПОЗНАЧЕННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ЛЮДИНИ
ФО дуб неотесаний; дуб дубом; дурнем бути – не дуба гнути; дубова голова – про ’недалеку, тупу людину’.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Ставати (стати) дуба (дубом) — підніматися догори, ставати у вертикальне положення, сторч, дибом. Нам обом волосся стало дуба (Леся Українка, I, 1951, 460); А ось Іван.. має одну таку прикмету, що вам волос дубом стане, слухаючи про неї (Лесь Мартович, Тв., 1954, 50).
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
Див. також
Додаткові відомості