Дрімати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:09, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дрімати, -маю, -єш, гл. Дремать. Як спить, то не їсть, а як їсть, то не дрімає. Ном. № 5742. Зирнув місяць тихесенько зза чорної хмари: дрімай, дрімай, Туреччино, до нової кари. Морд. (Млр. л. сб. 66). Стали спочивати, став Марко дрімати. Мет. 100.
