Дріботуха

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дріботуха, -хи, ж. Говорунья, болтунья. Що вже й дріботуха вона, то й Боже! Усе дрібоче, усе дрібоче! Новомоск. у.

Дріботуха - це та, що дуже швидко і багато говорить.

Дріботуха - іменник жіночого роду

Синоніми до слова «дріботуха» - тарато́ра, тарато́рка, трещо́тка.

відмінок однина множина
Приклад Приклад Приклад
Приклад Приклад Приклад
Приклад Приклад Приклад

| Приклад || Приклад || Приклад |- | Приклад || Приклад || Приклад |- | Приклад || Приклад || Приклад