Дріботуха

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дріботуха, -хи, ж. Говорунья, болтунья. Що вже й дріботуха вона, то й Боже! Усе дрібоче, усе дрібоче! Новомоск. у. Дріботуха - це та, що дуже швидко і багато говорить. Дріботуха - іменник жіночого роду Синоніми до слова «дріботуха»- тарато́ра, тарато́рка. Словник відмінків: називний: дріботу́ха, дріботу́хи. родовий: дріботу́хи, дріботу́х. давальний: дріботу́сі, дріботу́хам. знахідний: дріботу́ху, дріботу́х. орудний: дріботу́хою, дріботу́хами. місцевий: на/у дріботу́сі, на/у дріботу́хах. кличний: дріботу́хо, дріботу́хи.