Дріботуха
Дріботуха, -хи, ж. Говорунья, болтунья. Що вже й дріботуха вона, то й Боже! Усе дрібоче, усе дрібоче! Новомоск. у. ДріботухаВеликий текст- це та, що дуже швидко і багато говорить. Дріботуха- іменник жіночого роду Синоніми до слова «дріботуха»- тарато́ра, тарато́рка.
Словник відмінківВеликий текстВеликий текст
відмінок однина, множина називний: дріботу́ха дріботу́хи родовий: дріботу́хи дріботу́х давальний: дріботу́сі дріботу́хам знахідний: дріботу́ху дріботу́х орудний: дріботу́хою дріботу́хами місцевий: на/у дріботу́сі на/у дріботу́хах кличний: дріботу́хо дріботу́хи Дрібота́ти, бочу́, чеш и дріботі́ти, бочу́, тиш́, гл. 1) Говорить очень скоро. Оце було й дивиться він на тебе і дріботить тобі, а дума певно о чімсь другім. Сим. 199. Мовчки слуха, що дріботить йому вона. Греб. 357. 2) Мелко ступать, частить ногами. Цей кінь щось не дурно ногами дрібоче. Як було вдарять музики в струни, Марина не встоїть і не втерпить! Вже й б’є тропака і дріботить. Левиц. І. 12.
ДРІБОТІТИ, очу, оти́ш і ДРІБОТАТИ, очу, очеш, недок., розм. 1. Швидко перебираючи ногами, йти дрібними частими кроками; тюпати. Підгодовані коники хутенько дріботіли ніжками по уторованому шляху, що вився понад річкою (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 42); Плавно дибав каліка на ..милицях, а за калікою дріботить босими ніжками дитина (Олександр Довженко, I, 1958, 33); Катерина, дрібочучи босими ногами по гострому камінні, ледве-ледве встигала за ним (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 96); // Танцювати, часто перебираючи та пристукуючи ногами. Одарка не втерпіла й пішла дріботіти козачка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 66). 2. Часто й ритмічно вдаряючи по чому-небудь, створювати відповідні звуки. Дріботів у шибки осінній дощ (Натан Рибак, Опов., 1949, 13); ДРІБОТУНВеликий текст дріботун - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНАВеликий текст називний дріботун дріботуни родовий дріботуна дріботунів давальний дріботунові, дріботуну,дріботунам знахідний дріботуна дріботунів орудний дріботуном дріботунами місцевий на/у дріботуні, дріботунові на/у дріботунах кличний дріботуне дріботуни
ДРІБОТАННЯ
дріботання - іменник, середній рід, неістота, II відміна
ВІДМІНОК ОДНИНА, МНОЖИНАВеликий текст
називний дріботання дріботання
родовий: дріботання дріботань
давальний: дріботанню дріботанням
знахідний: дріботання дріботання
орудний: дріботанням дріботаннями
місцевий: на/у дріботанні на/у дріботаннях
кличний: дріботання дріботання
Великий текст
ДРІБОТІТИ
дріботіти - дієслово, недоконаний вид, II дієвідміна
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНА МНОЖИНА
1 особа дрібочу дріботимо 2 особа дріботиш дріботите 3 особа дріботить дріботять МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНА МНОЖИНА
1 особа дріботітиму дріботітимемо 2 особа дріботітимеш дріботітимете 3 особа дріботітиме дріботітимуть МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНА МНОЖИНА
Чоловічий рід дріботів дріботіли Жіночий рід дріботіла Середній рід дріботіло НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНА МНОЖИНА
1 особа дріботімо 2 особа дріботи дріботіть ДІЄПРИСЛІВНИК Теперішній час дріботячи Минулий час дріботівши
