Дрючок

Дрючок, -чка, м. Ум. отъ дрюк. Там тебе ждуть з двома дрючками за дверима на порозі. Ном. № 14263. Дрючок ваговий. Рычагъ, которымъ, опирая его на «важницю», подымаютъ тяжело нагруженный возъ. Чуб. VII. 404.

Академічний словник

Велика товста дерев'яна палиця.

Приклади

• Там [на причілку] був приставлений на горище товстий дрючок, по котрому кури лазили на сідало (Нечуй-Левицький).
• [1-й полонений:] Якщо нема у вас зброї — дрюка візьму у руки і буду їх [фашистів] бити. [Половець:] Дрючком багато не вб'єш. Дамо вам автомати (Юрій Мокрієв).

Медіа

•