Дружчити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:12, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дружчити, -чу, -чиш, гл. Быть дружкою. Дружечка пишненька.... не дружчила нікому, перший раз ся придало і то ся не вдало. О. 1862. IV. 6. См. Дружкувати.