Дрохва
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:11, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дрохва, -ви, ж. Драхва. Грин. II. 158, 157. О. 1861, XI. 100. Зосталась цариця серед степу одним одна. Однак не покида її Господь: підійде до неї дика коза, от вона подоїть молочка та й нап’ється; поналітають до неї дрохви, хохітва і нанесуть яєчок. Стор. І. 74. По кущах між дерезою ходять дрохви табунами. Щог. В. 53.
