Відмінності між версіями «Дроворуб»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 16:14, 24 листопада 2017
Дроворуб, -ба, м. Дровосѣкъ.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДРОВОРУ́Б, а, чол. Той, хто займається рубанням лісу на дрова. Повалились люди, неначе тріски полетіли під сокирою зручного, жвавого дроворуба (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 33); Увечері повернулися з роботи дроворуби (Олесь Донченко, III, 1956, 290). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 420.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Дровору́б, -ба, м. Дровосѣкъ.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ДРОВОРУ́Б, а, ч. Той, хто займається рубанням лісу на дрова. Повалились люди, неначе тріски полетіли під сокирою зручного, жвавого дроворуба (Н.-Лев., IV, 1956, 33); Увечері повернулися з роботи дроворуби (Донч., III, 1956, 290). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 420.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
дроворуб -а, ч. Той, хто займається рубанням лісу на дрова.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
