Дрова

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дрова, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. Дрівця. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ДРО́ВА, дров, мн. Розпиляні, розколоті, розрубані на поліна дерева, що використовуються на паливо. У нас у грубці дрова І палають, і тріщать (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 187); Він порався з товстим гіллям хутко, навкруги летіли тріски, швидко росла велика купа дров (Олесь Донченко, II, 1956, 9); * У порівняннях. Правда, він на лице хороший, тільки дурне таке, як дрова... (Марко Вовчок, І, 1955, 377). ♦ Нарубати (наламати) дров — допустити багато значних помилок. — Ну, то як, товариші-громадяни? — шкірився він. — Чи ж не я вам казав? Закон є закон. Нарубали ви з вашим Берником дров? (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 217); Ні в дрова, ні в тріски — невлад, не до речі. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молоти ні в дрова, ні в тріски, що на язик навернеться (Іван Франко, XVI, 1955, 139).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 420.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання