Дрантя
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:06, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дрантя, -тя, с. 1) Ветошь, старыя вещи, лохмотья. Св. Л. 91. Ні в’їв, ні впив, а дрантям світить. Ном. № 1869. Жид каже: «ти не знаєш, що купуєш», і справді жид замість доброго дрантя продає. Ном. № 10519. Яка там свита дрантя саме. Канев. у. 2) Дрянь, негодная вещь. Ет, дрантя ті колеса! Старі. Побіжи, то й розсиплються. Каменец. у. Як би добра кобила, то б варт дати 30 карб., а то дрантя. Каменец. у. Ум. Дрантячко. Отой жид, що дрантячко збірає, купує. Каменец. у.
