Достойність

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Достойність, -ности, ж. Достоинство. Башт. 12.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ДОСТО́ЙНІСТЬ, ності, жін. Те саме, що достоїнство 1, 2. Найбільше боялась [Таня] побачити його в такий час з іншою, з незнайомою якоюсь дівчиною виняткових достойностей, до котрої вже наперед ревнувала (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 5); — Не гнівіть [своєї долі], кажу, бо в гніві чоловік втрачає достойність (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 510); — Все буде, — з достойністю відповіла Катерина, — все наладнається (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 212).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 389.



ДОСТО́ЙНІСТЬ, ності, ж. Те саме, що досто́їнство 1, 2. Найбільше боялась [Таня] побачити його в такий час з іншою, з незнайомою якоюсь дівчиною виняткових достойностей, до котрої вже наперед ревнувала (Гончар, Людина.., 1960, 5); — Не гнівіть [своєї долі], кажу, бо в гніві чоловік втрачає достойність (Стельмах, Хліб.., 1959, 510); — Все буде, — з достойністю відповіла Катерина, — все наладнається (Вільде, Сестри.., 1958, 212).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 389.


досто́йність – іменник жіночого роду


відмінок (однина): називний - досто́йність; родовий - досто́йності; давальний - досто́йності; знахідний - досто́йність; орудний - досто́йністю; місцевий - на/у досто́йності; кличний - досто́йносте*.


Правовий "код" достойності

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання