Відмінності між версіями «Допит»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Джерела та література) |
(→Див. також) |
||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | ==Джерела та література== | |
| − | [http://sum.in.ua/s/dopyt Словник української мови] | + | [http://sum.in.ua/s/dopyt Словник української мови] |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 20:41, 15 листопада 2018
Допит, -ту, м. Допросъ. І силою, і правдою великий, нікому він на допит не відкаже. К. Іов. 83.
Зміст
Сучасні словники
ДО́ПИТ, у, чол., юр. Опитування обвинувачуваного, підозрюваного, потерпілого, свідка для з'ясування чого-небудь. Увесь час інформували мене, як іде допит (Степан Васильченко, IV, 1960, 34); Довго тривав допит свідків, аж набридло Явдосі чекати (Олесь Донченко, III, 1956, 13); * У порівняннях. Мій товариш голосно хлюпає розквашеним носом, відповідає, немов на допиті
Ілюстрації
|
|
|
|
