Відмінності між версіями «Домовина»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Джерела та література)
 
(не показано 39 проміжних версій цього учасника)
Рядок 19: Рядок 19:
 
=== Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.): Наукова думка, 2006. ===
 
=== Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.): Наукова думка, 2006. ===
 
''' Труна́ ''' або  ''' домови́на ''' — спеціально зроблена скриня, у якій ховають у землі мертві тіла (покійників). Труни для поховання знатних осіб, зроблені з дорогих матеріалів, називають також саркофагами. Слово «труна» походить через посередництво пол. trumna від сер.-в.-нім. truhne (суч. нім. Truhe) — «ящик», «скриня».
 
''' Труна́ ''' або  ''' домови́на ''' — спеціально зроблена скриня, у якій ховають у землі мертві тіла (покійників). Труни для поховання знатних осіб, зроблені з дорогих матеріалів, називають також саркофагами. Слово «труна» походить через посередництво пол. trumna від сер.-в.-нім. truhne (суч. нім. Truhe) — «ящик», «скриня».
 +
 +
=== Словник сучасного українського сленгу (2006) ===
 +
'''Домовина ''' — И, ж. Ресторан швидкого харчування «Домашня кухня». Давай перекусим. — У Домовину?
 +
== Сталі вирази зі словом "домовина" ==
 +
*  До домовини — до смерті. Побрались; І тихо, весело прийшли, Душею-серцем неповинні, Аж до самої домовини (Тарас Шевченко, II, 1953, 343);
 +
*  Заганяти (загнати) в (у) домовину кого — доводити кого-небудь до смерті, прискорювати чию-небудь смерть. Скрізь [дочка] безсоромно ходить з одкритим лицем, .. добивається освіти й заганяє батька у домовину (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 142);
 +
*  Пора лягати (лягти) в (у) домовину — пора вмирати. — Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора (Євген Гребінка, I, 1957, 87)
 +
== Синоніми до слова ==
 +
З словника синонімів української мови
 +
* '''Домовина'''- труна, гріб, деревище, гроб, могила.
 +
На горі високій Домовина України, Широка, глибока.(Шевченко Тарас, Кобзар); Домовина спустилася вниз, і тут же прірвався воздухом такий проймаючий окрик, що стогін сам із себе вирвався на уста кожного …(Кобилянська Ольга, Земля); Домовина з гуркотом упала з-під самої стелі, із дверей кабінету випав з вінком на шиї посірілий Микола.(Кононенко Євгенія, Жовта зірка в снігах)...
 +
 +
== Історичний екскурс ==
 +
 +
У слов'янських регіонах звичай поховання в труні розповсюджується разом з християнством.
 +
 +
Після хрещення Русі в X столітті (988 р. — дата офіційного прийняття православного хрещення великим князем Володимиром), але далеко не відразу, а поступово, слов'яни переходять до поховання померлих у землі в трунах з дощок або видовбаних колод, які також одержали назву домовин. До речі, дотепер у багатьох областях ця назва збереглася.
 +
 +
== Опис домовини ==
 +
 +
Труна найчастіше має специфічну форму, кришку (зазвичай називається віко), що нерідко буває обшита тканиною ззовні (найчастіше червоним, хоча можливі і інші кольори) і всередині (найчастіше білим). Може бути прикрашений рюшем, глазетом тощо.
 +
 +
Останнім часом разом з трунами однокришок уживаються труни двохкришок, в яких нижня кришка, як правило, залишається весь час закритою, а верхня кришка відкривається для прощання.
 +
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Історія України-Русі. 1912. Мармурова домовина князя Ярослава.jpg|x250px|thumb|left|Мармурова домовина князя Ярослава]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сучасна домовина.jpg|x250px|thumb|left|Сучасна домовина]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Найдорожче.jpg|x250px|thumb|left|Домовина за ціною квартири]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Історія_України-Русі._1912._Мармурова_домовина_князя_Ярослава]]
+
 
|}
 
|}
  
==Медіа==
+
== Інші значення слова ==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
''' Домовина ''' - просвітянська організація лужицьких сербів. Утворена 1912 року в місті Гоєрсверда (Німеччина), об'єднавши понад 30 лужицьких товариств. У 1937 році заборонена і закрита. У 1945 році відновила свою діяльність. Розташовується в місті Бауцен. Видавництво Домовіни випускає літературу лужицькими мовами.
 +
[[Зображення:Емблема.svg.png|x250px|thumb|left|Емблема організації "Домовина"]]
 +
|}
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
* [[Смерть]]
 +
* [[Труна]]
 +
* [[Поховання]]
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
# Вікіпедія
 +
# Академічний тлумачний словник (1970-1980)
 +
# Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСЗ; за ред. І. К. Білодіда 1970—1980
 +
# Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.): Наукова думка, 2006.
 +
# Словник сучасного українського сленгу (2006)
 +
# Google Фото
 +
#https://slovnyk.me
 +
#https://synonimy.info
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Поточна версія на 20:04, 8 червня 2022

Домовина, -ни, ж. 1) Гробъ. Шевч. 47. Ой же казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428. 2) Гробница. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України широка, глибока. Шевч. Ум. Домовинка. От уже і домовинку принесли новеньку. МВ. І. 101.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970-1980)

ДОМОВИ́НА, и, жін.

  • 1. Місце, де поховано померлого; могила. — Чи пронизала тебе вража куля у бої [бою]?.. І загребли твої кості з кінськими кістками в одну домовину? (Панас Мирний, II, 1954, 65); У порівняннях. Було темно, мов у домовині (Яків Качура, II, 1958, 421).
  • 2. Те саме, що труна. Гробокопателі в селі Волочать трупи ланцюгами За царину — і засипають Без домовини (Тарас Шевченко, II, 1953, 150); Опанас ішов за домовиною, не зводячи очей з свого сина (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 60); Заможніші селяни купують рівні стовбури на дошки або домовини (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 77); Образно. Хлопцеві вдалося нарешті видертися з панцирної домовини [броньовика] (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСЗ; за ред. І. К. Білодіда 1970—1980

Домови́на, ни, ж.

  • 1. Гробъ. Шевч. 47. Ой же казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428.
  • 2. Гробница. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України широка, глибока. Шевч. Ум. Домови́нка. От уже і домовинку принесли новеньку. МВ. І. 101.

Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.): Наукова думка, 2006.

Труна́ або домови́на — спеціально зроблена скриня, у якій ховають у землі мертві тіла (покійників). Труни для поховання знатних осіб, зроблені з дорогих матеріалів, називають також саркофагами. Слово «труна» походить через посередництво пол. trumna від сер.-в.-нім. truhne (суч. нім. Truhe) — «ящик», «скриня».

Словник сучасного українського сленгу (2006)

Домовина — И, ж. Ресторан швидкого харчування «Домашня кухня». Давай перекусим. — У Домовину?

Сталі вирази зі словом "домовина"

  • До домовини — до смерті. Побрались; І тихо, весело прийшли, Душею-серцем неповинні, Аж до самої домовини (Тарас Шевченко, II, 1953, 343);
  • Заганяти (загнати) в (у) домовину кого — доводити кого-небудь до смерті, прискорювати чию-небудь смерть. Скрізь [дочка] безсоромно ходить з одкритим лицем, .. добивається освіти й заганяє батька у домовину (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 142);
  • Пора лягати (лягти) в (у) домовину — пора вмирати. — Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора (Євген Гребінка, I, 1957, 87)

Синоніми до слова

З словника синонімів української мови

  • Домовина- труна, гріб, деревище, гроб, могила.

На горі високій Домовина України, Широка, глибока.(Шевченко Тарас, Кобзар); Домовина спустилася вниз, і тут же прірвався воздухом такий проймаючий окрик, що стогін сам із себе вирвався на уста кожного …(Кобилянська Ольга, Земля); Домовина з гуркотом упала з-під самої стелі, із дверей кабінету випав з вінком на шиї посірілий Микола.(Кононенко Євгенія, Жовта зірка в снігах)...

Історичний екскурс

У слов'янських регіонах звичай поховання в труні розповсюджується разом з християнством.

Після хрещення Русі в X столітті (988 р. — дата офіційного прийняття православного хрещення великим князем Володимиром), але далеко не відразу, а поступово, слов'яни переходять до поховання померлих у землі в трунах з дощок або видовбаних колод, які також одержали назву домовин. До речі, дотепер у багатьох областях ця назва збереглася.

Опис домовини

Труна найчастіше має специфічну форму, кришку (зазвичай називається віко), що нерідко буває обшита тканиною ззовні (найчастіше червоним, хоча можливі і інші кольори) і всередині (найчастіше білим). Може бути прикрашений рюшем, глазетом тощо.

Останнім часом разом з трунами однокришок уживаються труни двохкришок, в яких нижня кришка, як правило, залишається весь час закритою, а верхня кришка відкривається для прощання.


Ілюстрації

Мармурова домовина князя Ярослава
Сучасна домовина
Домовина за ціною квартири

Інші значення слова

Домовина - просвітянська організація лужицьких сербів. Утворена 1912 року в місті Гоєрсверда (Німеччина), об'єднавши понад 30 лужицьких товариств. У 1937 році заборонена і закрита. У 1945 році відновила свою діяльність. Розташовується в місті Бауцен. Видавництво Домовіни випускає літературу лужицькими мовами.
Емблема організації "Домовина"

Див. також

Джерела та література

  1. Вікіпедія
  2. Академічний тлумачний словник (1970-1980)
  3. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСЗ; за ред. І. К. Білодіда 1970—1980
  4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.): Наукова думка, 2006.
  5. Словник сучасного українського сленгу (2006)
  6. Google Фото
  7. https://slovnyk.me
  8. https://synonimy.info

Зовнішні посилання