Відмінності між версіями «Довірити»

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Замінено вміст на «'''Довірити. '''См. '''Довіряти. ''' Категорія:До»)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Довірити. '''См. '''Довіряти. '''
 
'''Довірити. '''См. '''Довіряти. '''
 
[[Категорія:До]]
 
[[Категорія:До]]
 
==Сучасні словники==
 
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 
ДОВІ́РИТИ див. довіряти.
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 335.
 
 
ДОВІРЯТИ, яю, яєш, недок., ДОВІРИТИ, рю, риш, док.
 
1. неперех., кому, чому. Вірити кому-, чому-небудь, покладатися на кого-, що-небудь. Він ..батькові не довіряв(Іван Котляревський, I, 1952, 112); Дома, в школі, в піонерах і комсомолі не лише на словах, а всім життям її вчили довіряти своїй людині (Василь Козаченко, Сальвія, 1956, 354).
 
2. перех. Виявляти довір'я, доручати, передавати кому-небудь когось, щось. Він знав, що, довіряючи йому пост начальника райполітвідділу, партія чекала від нього більшовицької боротьби за оздоровлення транспорту(Олесь Донченко, I, 1956, 379); Для здоров'я дитини ліпше було найняти здорову селянку за мамку. У селі знайшлися дві покритки, ..але пані боялася довірити їм дитину (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 86); Він цілковито погодився з Мандрикою, що серед тих півтисячі солдатів запасного полку хіба що сотня набереться таких, котрим можна без риску довірити зброю (Андрій Головко, II, 1957, 548).
 
3. перех. Ділитися з ким-небудь своїми думками, таємницями і т. ін. — Не довіряй таємниці другу своєму, бо у друга твого є ще ближчий друг (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 104); Багато є людей, які не вміють тримати свою радість і своє горе в собі — вони мусять їх негайно довірити іншим (Юрій Смолич, Розм. з чит., 1953, 12); Кому довірити свої молодечі інтимні почуття — цьому навчає лише багатюща життєва школа...(Іван Ле, Право.., 1957, 13).
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 335.
 
 
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 
 
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 
ДОВІ́РИТИ див. довіря́ти.
 
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 335.
 
 
===[http://slovnyk.ua/ СЛОВНИК.ua]===
 
СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК. 
 
 
довірити - дієслово, доконаний вид, II дієвідміна
 
МАЙБУТНІЙ ЧАС
 
ОДНИНА МНОЖИНА
 
1 особа довірю довіримо
 
2 особа довіриш довірите
 
3 особа довірить довірять
 
МИНУЛИЙ ЧАС
 
ОДНИНА МНОЖИНА
 
Чоловічий рід довірив довірили
 
Жіночий рід довірила
 
Середній рід довірило
 
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
 
ОДНИНА МНОЖИНА
 
1 особа довірмо
 
2 особа довір довірте
 
ДІЄПРИСЛІВНИК
 
Теперішній час
 
Минулий час довіривши
 
 
 
==Іноземні словники==
 
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
 
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Довіряти.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Довірити.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ДОВІ́РИТИ2.jpg |x140px]]
 
|}
 
 
==Медіа==
 
{{#ev:youtube| v31YDuDlXNo}}
 
==Цікаві факти==
 
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
 
==Див. також==
 
===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
 
===[http адреса слова]===
 
 
===[адреса посилання]===
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Слова 2017 року]]
 

Версія за 17:17, 8 листопада 2017

Довірити. См. Довіряти.