Дніти

Дніти, днів, гл. безл. Свѣтать. Стало вже дніти, як ми рушили. НВолын. у. Іде козак од дівчини починає дніти. Чуб. V 53. Уже дніє. НВолын. у.

Сучасні словники

ДНІТИ, днів, недок., безос. Наставати, розпочинатися (про день); розвиднятися, сіріти. Гості роз'їхались вже, як дніло надворі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 322); На сході починало дніти (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 166).

Файл:Світанок

Ілюстрації

[[ Опис1 Помилка створення мініатюри: Помилковий параметр мініатюри Опис2 Медіа [1] Див. також Джерела та література Зовнішні посилання