Дмухонути

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дмухонути, -ну, -неш, гл. Сильно подуть, ударить, побѣжать. Дмухонув на ввесь рот. Ном. стр. 285, № 3151.

Сучасні словники

[Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005.]

Дмухонути -ну́, -не́ш, док. Те саме, що дмухнути. || Підсил. до дмухнути. Дмухнути -ну́, -не́ш, док. 1) Однокр. до дмухати. || безос. 2) розм. Швидко податися куди-небудь, піти, поїхати і т. ін.

Ілюстрації

ДМУХОНУТИ.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання