Дича
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:50, 16 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дича, -чі, ж. Дикарство, одичалость; дикіе, одичалые люди. Ваші замки, займища й осади козацька дича під мечем держала. К. ЦН. 188. Замчано кобзаря на край світу, між азіяцьку дичу. К. XII. 130.