Відмінності між версіями «Дитячий»

Версія за 21:45, 24 листопада 2017

Дитячий, -а, -е. Дѣтскій. Згадали наші забавки давні, дитячі, пригадали й дівочі безсумні часи. МВ. II. 179. На дитячий розум перейшов. Впалъ въ дѣтство. Ном. № 6248.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Прикм. до дитина і діти1. Мені здалося, що несподівано вернулись мої давні дитячі літа (Нечуй-Левицький, II, 1956, 402); Дитячий сміх розноситься в садах (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 81);  * У порівняннях. Веселий, ніби дитячий, сміх розтулив тітчині вуста й розлігся по хаті разом з дядьковим сміхом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 464); 

// Призначений для дітей. Казку сю я хотіла послать в Галичину в дитячий журнал, якщо вдасться мені добре ця проба, то писатиму більш (Леся Українка, V, 1950, 18); Радянська дитяча література — багатонаціональна література (Літературна газета, 9.III 1950, 4); // у знач. ім. дитяча, чої, жін. Кімната для дітей. Там, у дитячій, не світилося, але відблиски заграв кидали крізь вікно широку смугу червонуватого світла (Юрій Смолич, II, 1958, 33).

Дитячий будинок — навчально-виховний заклад з інтернатом для дітей, які не мають батьків. Нарешті вони опинилися на подвір'ї дитячого будинку (Петро Панч, Ерік.., 1950, 66); Дитяча консультація — лікувально-профілактична установа для дітей. Об'єднані дитячі та жіночі консультації були [у 1940 році] не тільки в усіх містах, але й у кожному районному центрі і деяких.. селах (Матеріали охор. здоров'я.., 1957, 124); Дитяче містечко — позашкільний виховний заклад, який організовує дозвілля і виховання дітей; Дитячий садок — установа, в якій здійснюється догляд і виховання дітей дошкільного віку (після трьох років). Щоранку батько одвозив Полінку в дитячий садок, а ввечері, після роботи забирав її додому (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 6); Дитячі ясла — установа, в якій здійснюється догляд і виховання дітей до трьох років. На кожній рудні є дитячі ясла (Петро Панч, Синів.., 1959, 10).

2. Власт. дитині; такий, як у дитини. Через стрічки було видно тонкий, рівний, як стріла, ще дитячий стан [Описі] (Нечуй-Левицький, III, 1956, 17); Дитячою щирістю переконливо звучали її слова (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 320); // перен., ірон. Не такий, як у серйозної, дорослої людини; незрілий, наївний. На дитячий розум перейшов (Номис, 1864, № 6248); // у знач. ім. дитяче, чого, сер. Власт. дитині, характерне для її поведінки і т. ін. В ній було ще багато дитячого, вона хвилювалась і червоніла (Іван Микитенко, II, 1957, 362). ♦ Дитяча хвороба чого — про недоліки, характерні для початкового періоду розвитку чого-небудь. На початку 30-х років Горький справедливо вказав на таку дитячу хворобу літератури, як схильність декого з письменників, як він писав, «форсити образами» (Шамота, Талант і народ, 1958, 33).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Педагогічний інститут . Дошкільна освіта }}}]]