Диркати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Диркати, -каю, -єш, гл. = Дирчати 2. Деркач диркає, дирчить: дир, дир. Вх. Пч. II. 10.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ДИРКАТИ, ає, недок., розм. Те саме, що деренчати. По всьому селу по бідняцьких дворах дзвеніли сокири, гупали ломи, диркали пилки (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 491); // Діючи, утворювати різкі, сухі звуки, що нагадують тріск (про автоматичну зброю, механізми тощо). Над самими хатами пропливає знайомий літак, заходячи на посадку. Мотор диркає в повітрі й стихає (Юрій Яновський, II, 1954, 219).

Ілюстрації

Фото12331.jpg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання