Відмінності між версіями «Диковина»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Диковина, -ни, '''''ж. ''1) Дикое мѣсто, необрабатываемое. ''На збої жито краще, ніж на диковин...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Диковина, -ни, '''''ж. ''1) Дикое мѣсто, необрабатываемое. ''На збої жито краще, ніж на диковині. ''НВолын. у. 2) '''Диковина '''= '''Дивовижа. '''''Яка диковина, що собака некована. ''Ном. № 5541.  
 
'''Диковина, -ни, '''''ж. ''1) Дикое мѣсто, необрабатываемое. ''На збої жито краще, ніж на диковині. ''НВолын. у. 2) '''Диковина '''= '''Дивовижа. '''''Яка диковина, що собака некована. ''Ном. № 5541.  
 
[[Категорія:Ди]]
 
[[Категорія:Ди]]
 +
== Сучасні словники ==
 +
Тлумачення млова у сучасних словниках
 +
[http://sum.in.ua/s/dykovyna Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
 +
 +
ДИКО́ВИНА, и, жін.
 +
# Те саме, що дивовижа. Диковина, що собака не кована (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 321); — Твій огірок — диковина сказати, — Нехай би, як гарбуз, а то ще більше хати! (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 118).
 +
Дикови́на, ни, ж.
 +
1) Дикое мѣсто, необрабатываемое. На збої жито краще, ніж на диковині. Н. Вол. у.
 +
2) Дико́вина = Дивови́жа. Яка диковина, що собака некована. Ном. № 5541.
 +
 +
# ДИВОВИ́ЖА, і, жін., розм.
 +
1. Незвичайне видовище; диво. Зібрався коло шинку трохи не ярмарок, усім таке чудо, така дивовижа! (Панас Мирний, III, 1954, 408); — Подумаєш, дивовижа... — байдуже відповідав Борис. — Мертві петлі над своєю хатою (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 18).
 +
2. Те саме, що здивування. Чіпка широко розкрив очі й з дивовижею дивився.. на товариство (Панас Мирний, II, 1954, 183).
 +
♦ Дивовижа мені — дивно мені. — Дивовижа мені, як ти в того пана вдався! Наче не ти, а він перед очима (Марко Вовчок. VI, 1956, 279); Не в дивовижу — не дивно. Нам герцоги зовсім не в дивовижу! (Леся Українка, V, 1956, 405); — Щастить тобі, — сказав Максим, — тільки що прийшов і вже он яких два окуні маєш. — А це нам не в дивовижу (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 677).
 +
 +
[https://ru.wiktionary.org/wiki/диковина Вікісловник]
 +
ДИКО́ВИНА, и, жін.
 +
рідкісна, незвичайна річ, викликає подив; щось небувале, небачений, нечуваний
 +
== Ілюстрації ==
 +
[[Файл:Кентавр|міні]]
 +
[[Файл:Диковина|міні]]
 +
 +
== Медіа ==
 +
[[https://www.youtube.com/watch?v=Q-RttgyxHpw|Диковина]]
 +
[https://www.youtube.com/watch?v=M8igte3qlf4 Карпова Елизавета - В. Золотарёв "Диковинка из Дюссельдорфа" Е. Базиль "Ромби"]
 +
 +
== Див. також ==
 +
[http://szhaman.com/dikovinka/ «Диковинка» | Истории Ретрограда]
 +
[http://ukrclassic.com.ua/katalog/o/olijnik-boris/1483-boris-olijnik-divovizha Борис Олійник - Дивовижа Джерело

Версія за 22:34, 17 жовтня 2016

Диковина, -ни, ж. 1) Дикое мѣсто, необрабатываемое. На збої жито краще, ніж на диковині. НВолын. у. 2) Диковина = Дивовижа. Яка диковина, що собака некована. Ном. № 5541.

Сучасні словники

Тлумачення млова у сучасних словниках Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДИКО́ВИНА, и, жін.

  1. Те саме, що дивовижа. Диковина, що собака не кована (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 321); — Твій огірок — диковина сказати, — Нехай би, як гарбуз, а то ще більше хати! (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 118).

Дикови́на, ни, ж. 1) Дикое мѣсто, необрабатываемое. На збої жито краще, ніж на диковині. Н. Вол. у. 2) Дико́вина = Дивови́жа. Яка диковина, що собака некована. Ном. № 5541.

  1. ДИВОВИ́ЖА, і, жін., розм.

1. Незвичайне видовище; диво. Зібрався коло шинку трохи не ярмарок, усім таке чудо, така дивовижа! (Панас Мирний, III, 1954, 408); — Подумаєш, дивовижа... — байдуже відповідав Борис. — Мертві петлі над своєю хатою (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 18). 2. Те саме, що здивування. Чіпка широко розкрив очі й з дивовижею дивився.. на товариство (Панас Мирний, II, 1954, 183). ♦ Дивовижа мені — дивно мені. — Дивовижа мені, як ти в того пана вдався! Наче не ти, а він перед очима (Марко Вовчок. VI, 1956, 279); Не в дивовижу — не дивно. Нам герцоги зовсім не в дивовижу! (Леся Українка, V, 1956, 405); — Щастить тобі, — сказав Максим, — тільки що прийшов і вже он яких два окуні маєш. — А це нам не в дивовижу (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 677).

Вікісловник ДИКО́ВИНА, и, жін. рідкісна, незвичайна річ, викликає подив; щось небувале, небачений, нечуваний

Ілюстрації

Медіа

[[1]] Карпова Елизавета - В. Золотарёв "Диковинка из Дюссельдорфа" Е. Базиль "Ромби"

Див. також

«Диковинка» | Истории Ретрограда [http://ukrclassic.com.ua/katalog/o/olijnik-boris/1483-boris-olijnik-divovizha Борис Олійник - Дивовижа Джерело