Диво

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Диво, -ва, с. 1) Диво, чудо; странное, удивительное или рѣдкое явленіе. Кілько світа, тілько й дива. Ном. № 2385. Такі дива руками його робляться. Єв. Мр. VI. 2. Таку пісню чорнобрива в степу заспівала: зілля дива наробило тополею стала. Шевч. 18. Велике диво опеньки! Ном. № 5536. Там дива такого на ярмарку, що й за тиждень не передивишся. Лебедин. у. Диво! Удивительно. Диво, що добре вбрався, коли такий багач! На диво. На диво, на удивленіе. На диво була в Череваня дочка. К. ЧР. 48. Не в диво. Не въ диковину. Твоє пиво та й не в диво, дивні мені слова твої. Лавр. 111. Дивом дивуватися. Сильно удивляться, изумляться. Драг. 3. То тогді то у городі у Лебедені царі і князі великим всі дивом дивували. Макс. (1849) 88. Тоді б кругом уста веселі піснями Бога прославляли, а чужеземниї народи великим дивом дивували. К. Псал. 294. То всі тоді козаки дивом дивували, що по якому Чорному морю, по бистрій хвилі потопали, а ні одного козака з межи війська не втеряли. Макс. (1849) 52. 2) Родъ хоровода. Грин. ІІІ. 114. Ум. Дивце. О. 1862. X. 31.

Сучасні словники

Диво, а, сер. Те, що викликає подив, здивування; чудо. Чого тепер не роблять люди! Без коней їздять, — ще колись І не такеє диво буде (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 102); — А казали, що ніби у цій Америці такі дива бувають, пробі, злидень такий, приміром, як я, може мільйонером стати.. — не без гумору зауважив Луцик (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 164); // Стан, викликаний здивуванням. [Прісцілла:] Тут Круста? (Німіє з дива і з жаху). [Круста:] Я, здається, не Медуза, а господиня наче скам'яніла, угледівши мене (Леся Українка, II, 1951, 402); // у знач. присудк. сл. Дивно, чудно. Найбільше припала до того [прибирання] губернія. Та й не диво: вона недавнечко відбула свою місячну ярмарку, закурилася та замурзалася (Панас Мирний, III, 1954, 255); — Ватікан я бачив І отця святого в Ватікані. Але й то, панове, ще не диво (Леся Українка, I, 1951, 100). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 2. — К.: Наукова думка, 1971. — С. 272.)

Дивом вижити (зберегтися, уціліти і т. ін.) — вижити (зберегтися, уціліти) несподівано, неждано. Гортаючи старі свої папери, Що дивом вижили у дні війни, натрапив я на книжку записну (Максим Рильський, Мости, 1948, 12); Диво дивне, нар.-поет. — те саме, що диво. Диво дивнеє на світі 3 тим серцем буває! Увечері цурається, Вранці забажає! (Тарас Шевченко, II, 1953, 79); З доброго дива — невідомо чому, без причини, ні з того ні з сього. З доброго дива сталося (Номис, 1864, № 7881); Не знать з чого, з доброго дива обрадіє [Катря]; тоді співає, всміхається (Марко Вовчок, I, 1955, 194); Біля самого двору Левко зупинився і з доброго дива засміявся (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 72); На диво — надзвичайно. Найстарша дочка Василина була на диво гарна (Нечуй-Левицький, II, 1956, 29); Ранок наступного дня був на диво теплий, ясний (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 43). (Словник української мови: в 11 томах. — Том 2. — К.: Наукова думка, 1971. — С. 272.)

Ди́во ди́во; чу́до; (диковина) разг. дивови́жа; обл.. дивогля́д, -у; на ~во на ди́во, на чу́до, напро́чуд, навдивови́жу; ~ву дава́ться, да́ться разг. ди́ву дава́тися, да́тися, несов. ди́вом дивува́тися; чудува́тися, -ду́юся, -ду́єшся, зачудува́тися и зчудува́тися. (Русско-украинский словарь : В 3-х т. (Редкол. : …И. К. Белодед (председатель) и др.. — 3-е изд. — К. : Глав. ред.. УСЭ, 1987. — Т. 1. А—М. — 848 с. — С. 351.)

Ди́во, ди́-во — іменник середнього роду

Але: два, три, чотири ди́ва
Корінь: -див-

(Орфографічний словник)

На ди́во — прислівник, незмінювана словникова одиниця

(Орфографічний словник)

Відмінювання:

Відмінок Однина Множина
Називний ди́во ди́ва
Родовий ди́ва ди́в
Давальний ди́ву ди́вам
Знахідний ди́во ди́ва
Орудний ди́вом ди́вами
Місцевий ди́ві ди́вах
Кличний ди́во ди́ва

Ілюстрації

79474083 f1860.jpg Photoicon.jpg Photoicon.jpg Photoicon.jpg Photoicon.jpg Photoicon.jpg Photoicon.jpg

Цікаво знати!

У практичному словнику синонімів української мови Святослав Караванський, мовознавець з української діаспори, наводить широкий вибір сучасних і рідковживаних синонімів давньому слову. ДИ́ВО, дивови́жа, чудасія, чудо, сон вочеви́дь, ок. рідкість, р. дивогляд/ь/; див; С. ДИВО ди́вне, нечувана річ /діло/, феноменальне явище; ФР. подив, дивування, здивування, здивовання; ДИВИНА, дивниця, дивота; ПР. ди́вно, чудно. Ди́вний, дивови́жний, чудни́й, дивоглядний, химёрний, чудернацький, дивацький, р. дивочний, с. феєри́чний; (знак) незвичайний, незрозумілий; (факт) рідкісний, нетиповий, оригінальний, безпрецедентний; (образ) цікавий, загадковий, ексцентричний; ФР. кумедний, аномальний; (- подію) фантасти́чний, неймовірний; (овоч) екзоти́чний; (- красу) нечуваний, неповторний, винятковий, чудовий, чарівни́й, збіса гарний; фр. диво- /дивосвіт/; предивний; ди́вно пр., в дивови́жу, навдивови́жу, ід. ти скажи́. (Караванський С. Практичний словник синонімів української мови / Українсько-канадське спільне підприємство. – К.: "Кобза". – 512 с.)

Рекомендовані джерела

«Постривай, катюго клятий!… За дружину Леся взяти Хочу я… його пустіть!…» Вся громада заніміла з дива, з Химиного діла, Кат не знає, що робить. (Грінченко Борис. Лесь, преславний гайдамака. 1900 р.)

«Диво» — перший історичний роман Павла Загребельного про Київську Русь доби Ярослава Мудрого. «І син його — серед нас. Завжди з його талантом і горінням душі. І диво це ніколи не кінчається і не переводиться.» (Павло Загребельний. Диво (скорочено). 1968 р.) «Розплiтають мiсячної ночi десь над озером або рiчкою коси, ходять берегом, взявшись за руки, в довгих бiлих сорочках, предивнi й пречудовi, мов з передвiку, сумно спiвають…» (Павло Загребельний. Диво. 1968 р.)

Сучасний автор Надія Красоткіна друкує вірші про диво-природу, диво-життя, диво-довкілля. «Якщо душа дитинна і чутлива, І пелюсткова ніжність в ній жива, То ти побачиш в світі стільки дива В простих речах, в простісіньких словах.» (Надія Красоткіна)

Див. також

Ди́во — словник української мови Бориса Грінченка (Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. — Том 1. — С. 382.)

Інтернет ресурси

Дивоматеріал із Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Дивоматеріал із Вікісловника