Відмінності між версіями «Дивень»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показано 8 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
[[Категорія:Ди]] | [[Категорія:Ди]] | ||
| − | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | {|style="width:100%; | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
| − | | - | + | |- valign="top" |
| − | | style="width:20%; padding-top:1em;"| [[23c7da89-254c-43c4-9c38-cf05dab4dca7.jpg | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:23c7da89-254c-43c4-9c38-cf05dab4dca7.jpg|x140px]] |
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|_yvPjMDTUss}}. | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
| + | |||
| + | Дивень — обрядовий хліб, аналогічний за своїм ритуальним призначенням колачеві. Його виробляли найчастіше з плетінкивтроє чи вчетверо, а потім її краї з'єднували, щоб утворилося замкнене коло. Дивень прикрашали очеретинками чи плодовими гілочками, обплетеними тістом, а зверху чіпляли квітку з жита, калини, квітів (живих або штучних). Цей хліб здебільшого характерний для Півдня, частково — Полтавщини й Слобожанщини. У деяких районах для дивню взагалі не випікали хлібинку, а обмежувалися гілочками, запеченими на спеціальних рогачиках і прикрашеними стрічками, квітами, колоссям, калиною, барвінком. | ||
Поточна версія на 18:36, 3 листопада 2018
Дивень, -вця, м. Хлѣбъ въ видѣ толстаго кольца: его пекутъ на свадьбу для невѣсты, которая должна сквозь него посмотрѣть на гостей. Полт.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
Медіа
.Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Дивень — обрядовий хліб, аналогічний за своїм ритуальним призначенням колачеві. Його виробляли найчастіше з плетінкивтроє чи вчетверо, а потім її краї з'єднували, щоб утворилося замкнене коло. Дивень прикрашали очеретинками чи плодовими гілочками, обплетеними тістом, а зверху чіпляли квітку з жита, калини, квітів (живих або штучних). Цей хліб здебільшого характерний для Півдня, частково — Полтавщини й Слобожанщини. У деяких районах для дивню взагалі не випікали хлібинку, а обмежувалися гілочками, запеченими на спеціальних рогачиках і прикрашеними стрічками, квітами, колоссям, калиною, барвінком.
