Дибом
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:47, 16 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дибом, нар. Дыбомъ. Бувало покійний Окрім як стане росказувати, царство йому небесне, дак волос дибом становиться. Рудч. Ск. І. 24. Пропадає, мов порошина з дула, тая козацькая слава, що по всьому світу дибом стала. Макс. (1849) 59. Сивиллу тут замордовало і очі на лоб позганяло, і дибом волос став сідий. Котл. Ен.
