Відмінності між версіями «Дзюб»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ДЗЬОБ, рідко ДЗЮБ, а, чол. Подовжена загострена і покрита рогівкою ротова частина у птахів і деяких тварин. Його голова, прикрита чорною драною шапкою, нагадувала нічну хижу птицю з коротким дзьобом, з круглими очима (Нечуй-Левицький, II, 1956, 216); — Іхтіологи, здається, кажуть, що меч-риба своїм дзьобом іноді пробиває обшивку корабля в океані... (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 180); Посварилась сойка з дубом, А за що — бог знає; Грозить кігтями і дзюбом, Верещить і лає (Іван Франко, XIII, 1954, 327); | ||
| + | // перен. Такої форми деталь, пристрій у знаряддях праці і т. ін. Щоб комбайн з соломопресом обслуговувала одна людина, на пресі встановлена світлова сигналізація обриву шпагату і звукова сигналізація намотування шпагату на дзьоб (Колгоспник України, 8, 1961, 15). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 268. | ||
| + | |||
| + | Словник синонімів | ||
| + | |||
| + | ДЗЬОБ (покрита рогівкою ротова частина у птахів і деяких тварин),НІС, ДЗЮБ рідше.На хату сів чорногуз і закалатав своїм довгим дзьобом (М. Томчаній); Підібгавши ногу, красувалася чапля, з чорного носа капала вода (Григорій Тютюнник); Роззявить [півень] дзюба і визирається, наче очі йому зараз вискочать (Марко Вовчок). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 15:47, 20 листопада 2017
І. Дзюб, -ба, м. Клювъ. Угор. Ум. Дзюбик, дзюбок.
ІІ. Дзюб! меж., выражающее клеваніе. На маковці сиділа, дрібен мачок дзюбала: дзюб, дзюб, дзюбанець! Маркев. 74.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ДЗЬОБ, рідко ДЗЮБ, а, чол. Подовжена загострена і покрита рогівкою ротова частина у птахів і деяких тварин. Його голова, прикрита чорною драною шапкою, нагадувала нічну хижу птицю з коротким дзьобом, з круглими очима (Нечуй-Левицький, II, 1956, 216); — Іхтіологи, здається, кажуть, що меч-риба своїм дзьобом іноді пробиває обшивку корабля в океані... (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 180); Посварилась сойка з дубом, А за що — бог знає; Грозить кігтями і дзюбом, Верещить і лає (Іван Франко, XIII, 1954, 327); // перен. Такої форми деталь, пристрій у знаряддях праці і т. ін. Щоб комбайн з соломопресом обслуговувала одна людина, на пресі встановлена світлова сигналізація обриву шпагату і звукова сигналізація намотування шпагату на дзьоб (Колгоспник України, 8, 1961, 15). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 268.
Словник синонімів
ДЗЬОБ (покрита рогівкою ротова частина у птахів і деяких тварин),НІС, ДЗЮБ рідше.На хату сів чорногуз і закалатав своїм довгим дзьобом (М. Томчаній); Підібгавши ногу, красувалася чапля, з чорного носа капала вода (Григорій Тютюнник); Роззявить [півень] дзюба і визирається, наче очі йому зараз вискочать (Марко Вовчок).
Ілюстрації
|
|
|
|
