Дзьоб
Дзьоб, дзьобати и пр. = Дзюб, дзюбати и пр. Нволын. у. Харьк. г. Дзьобом сісти. Остаться на мѣстѣ, не подвинуться. Дзьобом сидиш, ні за що рук зачепити, ніде заробити. Кролев. у. В кого є худібка, до той якось виборсається, того й на заробітки пустять, а голиш все таки дзьобом сяде. О. 1862. IV. 106.
Дзьоб — орган птахів, утворений беззубими щелепами, які одягнені роговим чохлом — рамфотекою.
Функції дзьоба досить різноманітні, що відзеркалюється на різноманітті його форм. Слугує для захоплення здобичі, її розчленовування, для дотику, нападу і захисту, пересування, для довбання, риття, зондування ґрунту, а також для складних дій, пов'язаних з доглядом за оперенням і побудовою кубла та ін.
Найбільшою мірою форма дзьоба обумовлена характером харчової спеціалізації. У багатьох птахів основа верхньої частини дзьоба (наддзьобок) покрита восковицею. У птахів, що не мають восковиці, проксимальний відділ рамфотеки наддзьобка, поступово потоншуючись, переходить в шкірний покрив лобової частини черепа. У ембріонів птахів на вершині наддзьобка утворюється яйцевий зуб.
Різноманітність функцій дзьоба почасти забезпечується рухливістю наддзьобка, що здійснюється за рахунок кінетізму черепа. Рухи наддзьобка й нижньої частини дзьоба — піддзьобка — координуються диференційованою системою жувальних м'язів.
На внутрішніх краях дзьобів деяких викопних птахів (гесперорнісоподібних) були зуби. Крім птахів, дзьобоподібні утворення є у деяких ссавців (однопрохідні), черепах, двохзябрових головоногих молюсків, а також були у птерозаврів. У археоптерикса, який вважається першим птахом, дзьоб був відсутній.
Зміст
Академічний тлумачний словник
Дзьоб, рідко дзюб, а, чол. Подовжена загострена і покрита рогівкою ротова частина у птахів і деяких тварин.
Його голова, прикрита чорною драною шапкою, нагадувала нічну хижу птицю з коротким дзьобом, з круглими очима (Нечуй-Левицький, II, 1956, 216); — Іхтіологи, здається, кажуть, що меч-риба своїм дзьобом іноді пробиває обшивку корабля в океані... (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 180); Посварилась сойка з дубом, А за що — бог знає; Грозить кігтями і дзюбом, Верещить і лає (Іван Франко, XIII, 1954, 327);
// перен. Такої форми деталь, пристрій у знаряддях праці і т. ін.
Щоб комбайн з соломопресом обслуговувала одна людина, на пресі встановлена світлова сигналізація обриву шпагату і звукова сигналізація намотування шпагату на дзьоб (Колгоспник України, 8, 1961, 15).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Біологічний енциклопедичний словник/ Гол. ред. М. С. Гіляров; Редкол.: А. А. Баєв, Г. Г. Вінберг, Г. А. Заварзін та ін. — 2-е видання, Виправлене. — М.: Радянська енциклопедія, 1989. — 864 с ISBN 5-85270-002-9 (Див. анотацію.) (Рос.)
