Дзиґлик

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дзиґлик, -ка, м. Стулъ, табуретъ, треножникъ. Одягну тебе, обую, посажу як паву на дзиґлику, як гетьманшу та й дивитись буду. Шевч. 144. Царя на дзиґлик посадили. Котл. Ен. Ум. Дзиґличок.

Сучасні словники

ДЗИ́ГЛИК, а, ч., розм. Стільчик. А потім цариця Сіла мовчки на дзиглику (Шевч., І, 1951, 248); Федір, щоб не заважати другові, притулився на дзиглику проти печі біля вікна

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання