Дзвінок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:54, 3 листопада 2013; Піскун Ярослав (обговорення • внесок)
Дзвінок, -нка, м. 1) Колокольчикъ, звонокъ. Греб. 361. Сама як схопить дзвінок по всіх покоях дзіньдзінь. МВ. І. 14. 2) мн. Дзвонки. Раст. Convolvulus sepium. ЗЮЗО. I. 119. 3) Названіе рослаго красиваго веселаго вола. КС. 1898. VII. 46. 4) = Дзвенкач. Вх. Пч. II. 10. Ум. Дзвіночок.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Додаткові відомості
