Дзбанок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Дзбанок, -нку, м. Банкъ.

Сучасні словники

ДЗБА́НОК, розм. ЖБА́НОК, нка, чол. Те саме, що дзбан. Глекоподібний глиняний, дерев'яний або металевий посуд для води, молока, квасу і т. ін. Біда велика в тім; що немає дзбанків для позички, де б можна було у всяку пору без великого клопоту і на малий процент позичать гроші. Осн. 1861. VIII. 89. "Щовечора дзвенить прозорий дзбанок твій Над тихим джерелом "(Максим Рильський, I, 1946, 146);

У порівняннях:" Була [баба] сама невеличка, але туга, як полив'яний дзбанок "(Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 10).

Ілюстрації

Дзбаник.jpg

Цікаві факти

Посуд подібної форми у різних областях України міг носити різні назви, так само як і слово «дзбан» у різних місцевостях могло уживатися щодо різних видів посуду, як глиняного, так і дерев'яного. У російській мові співзвучним словом «жбан» зовуть переважно кінву — дерев'яну посудину для пива або вина. Розфарбовування дзбана — одне з вправ для розвитку малювальних навичок — форма його відрізнюється простотою і складається з кулі й циліндра.

Прислів`я та приказки

1)Видно в дзбані молоко, та голова не влізе;
2)Нате і мій дзбан, щоб і я Настя була;
3)Нате і мій дзбанок на квашену капусту;
4)До часу збан воду носить та людей пити просить;

Посилання

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 264. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%BD