Відмінності між версіями «Джумак»
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Завантаження (4).jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 20:12, 8 листопада 2021
Зміст
Словник Грінченка
Джумак, -ка, м. = Чумак. Чуб. І. 178.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Вікіпедія
Чума́к - історична українська назва торговця сіллю (16 ст.-19 ст.); особа, що займалася торговельно-візницьким промислом.
Етимологія слова «чумак» і на сьогодні залишається дискусійною. Ми схильні вважати походження терміну від того, що чумак як степовий мандрівник своїм зовнішнім виглядом (промащеним дьогтем, вкритим пилом одягом) нагадував хворого на чуму. Часто чумаки були першими вісниками для своїх земляків поширення цієї хвороби в інших землях.
В інтерпретації автора, — чумак — це суб'єкт торгово-транспортного підприємництва, який здійснював артільним способом купівлю, транспортування та продаж різноманітних товарів широкого вжитку (здебільшого солі та риби) з метою отримання прибутку.
UKRLIT.ORG
ЧУМА́К, а́, ч. 1. На Україні в XV-XIX ст.— візник і торговець, який перевозив на волах хліб, сіль, рибу та інші товари для продажу. Іде чумак з-за Лиману З чужим добрим, безталанний, Чужі воли поганяє, Поганяючи, співає: — Доле моя, доле, Чом ти не такая, Як інша чужая? (Шевч., І, 1963, 252); Дивимось, а се чумаки з гори йдуть (Вовчок, І, 1955, 58); Іде чумак, іде козак Дорогою з Дону (Щог., Поезії, 1958, 66); Глянув Кайдаш на стіл: на покуті сидить чумак, з котрим він стрічався в Криму (Н.-Лев., II, 1956, 349); — Ну, звичайно, закохалась наша Варвара Павлівна, знову все пересолено. Чумак з возом перекинувся, як говорили у минулому сторіччі (Собко, Справа.., 1959, 178); *У порівн. Воли, підбившись по кам’янистій дорозі, понуро шкутильгали, а румуни в сіряках і високих чорних шапках брели з батіжками поруч возів, як чумаки (Гончар, III, 1959, 14).
2. Український народний танець. "Чумак". Танець виконують дівчина і хлопець. Перед початком танцю дівчина стоїть в останній лівій кулісі, а хлопець — у середній правій кулісі (Укр. нар. танці, 1969, 540); Поки люди "йшли козака", поки поважно, по троє против [проти] одного, водили "чумака", Дарки не було видно (Л. Укр., III, 1952, 671).
Ілюстрації
.jpg)
|
|
|
|
