Дерун

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дерун, -на, м. 1) Грабитель. Піпдерун дере і з живого, і з мертвого. Чуб. То такий дерун, що з Xриста зняв би. Ном. № 7409. 2) Взяточникъ. 3) Чесальщикъ шерсти. Вас. 152. Ум. Дерунець. Чуб. V. 1164.