|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | '''Дерун, деруни́, тертюхи́, кремзлики, кийзлики, тарчаники, беці, барабулєнники[1], дерун (одн.) — картопляні млинці, мають велику популярність в українській кухні, особливо в північних та західних районах України. Основним інгредієнтом страви є терта картопля. Власне, від способу приготування млинців (тертої, а в деяких регіонах кажуть — дертої, картоплі) й походить назва деруни. Деруни є традиційною частиною святкового столу на Благовіщення (тільки пісні, без сметани і інших скоромних страв). | + | '''Дерун, -на, '''''м. ''1) Грабитель. ''Піпдерун дере і з живого, і з мертвого. ''Чуб. ''То такий дерун, що з Xриста зняв би. ''Ном. № 7409. 2) Взяточникъ. 3) Чесальщикъ шерсти. Вас. 152. Ум. '''Дерунець. '''Чуб. V. 1164. |
| | [[Категорія:Де]] | | [[Категорія:Де]] |
| − |
| |
| − | ==Сучасні словники==
| |
| − | Деруни поширені в багатьох народів під різними назвами та в різних варіаціях. Назва страви, як правило, відображає спосіб її приготування чи вказує на головну складову — картоплю.
| |
| − |
| |
| − | В українців деруни відомі також під назвами «терті (картопляні) пля́цки», «терчаники», «тертюхи» (Тернопільщина), на сході України більш вживаною назвою є «дра́ники», «драча́ники».[джерело?] . Також вживають назви: «кизлики», «ґуґлі», «кремзлики», «рисилованики» (Закарпаття), «бабка», «пертушаники» (на Київщині) «гейзебубели»;
| |
| − |
| |
| − | У білорусів та росіян цю страву називають «дранікі» та «драники» відповідно. У Білорусі дранікі вважаються однією з національних страв. На відміну від України, у Білорусі дранікі часто готують з прошарком м'яса.
| |
| − |
| |
| − | У поляків — «placki ziemniaczane».
| |
| − |
| |
| − | У чехів аналог дерунів називають брамборачками (bramborák). На відміну від української страви, їх смажать у фритюрі. Цікаво, що у чехів існує принаймні вісім регіональних назв дерунів: Strouhanec (з грубо натесаної бульби), Vošouch (з грибами, або вудженим м'ясом з Шумавського плоскогір'я, та району довкола міста Пльзень), Báč (з району Простейова), Kramflek (з підгір'я Орлицьких гір), Křapáč, Nalešnik (з району Пряшова, що у Словаччині і межує з Україною), Prskanec (з району Бенешова), Smrazky (в районах Хрудим і Глинсько).
| |
| − |
| |
| − | У словаків — «zemiaková placka».
| |
| − |
| |
| − | У євреїв поширена страва латкес (левівот). На відміну від українських дерунів, при приготуванні латкес додають більше яєць та розтерту мацу. Євреї традиційно вживають цю страву під час свята Ханука, хоча вона й не відіграє значної ролі під час ритуалу. Цей звичай, очевидно, виник тому, що під час свята відзначається чудо горіння олії у Храмі древнього Ізраїлю, а тому надається перевага смаженій їжі. У ашкеназскіх євреїв Удмуртії і Татарстану зафіксовані варіанти вимови «крезлікі» та «кремзлікі»[4], і навіть "картофел'ние олад'і", "дранікі", "дранкі" та "какоркі".
| |
| − |
| |
| − | У литовців популярні цепеліни, диджукукуляй. До них, на відміну від українських дерунів, додають м'ясну начинку, а після підсмажування варять.
| |
| − |
| |
| − | У німців — Kartoffelpuffer.
| |
| − |
| |
| − | У румунів — tocinei. Поширені на півночі Румунії, зокрема Молдові.
| |
| − |
| |
| − | У шведів — raggmunk або rårakor.
| |
| − |
| |
| − | У швейцарців — Rösti[en]. Страва, власне, не оформлена у вигляді млинців, хоч і готується з аналогічних компонентів, а, швидше, нагадує гарнір.
| |
| − |
| |
| − | У США — Hash brown чи Potato pancakes. Hash brown продукуються промисловістю та розповсюджуються через мережу супермаркетів
| |
| − |
| |
| − | ==Див. також==
| |
| − |
| |
| − | Походження та історія дерунів
| |
| − |
| |
| − | Існує думка, що до української кухні деруни прийшли з білоруської, куди, в свою чергу, ця страва прийшла з німецької кухні через єврейську (де вони відомі як латкес) у кінці XIX ст. За іншою версією, поширення дерунів та ряду інших страв з картоплі (печені, комів та кльоцків) на території України, здебільшого на Поліссі, розпочалося ще раніше — в другій половині XVIII ст.[2]. Уперше письмовий рецепт дерунів подається у куховарській книзі Яна Шиттлера (Jan Szyttler) у 1830 р. Під час Голодомору 1932—33 рр. деруни готували з посушеного та розтертого липового листя, горішини, щавлю, полови та макухи. Цю «страву» також називали «чорними мартопляцами».
| |
| − |
| |
| − | ==Ілюстрації==
| |
| − |
| |
| − | [[Зображення:Derynu201117.jpg|x140px]]
| |
| − | [[Зображення:2derynu201117.jpg|x140px]]
| |
| − | [[Зображення:3derynu201117.jpg|x140px]]
| |
| − | [[Зображення:4derynu201117.jpeg|x140px]]
| |
| − | [[Зображення:5derynu201117.jpg|x140px]]
| |
