Держало

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Держало, -ла, с. = Держално. Ум. Держальце.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДЕ́РЖАЛО, а, сер., діал. Держак (у 1 знач.). Маленька лопатка на довгому держалі була коло нього (Леонід Первомайський, Мандрівники, 1935, 62). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 249.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 249.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 249.

ДЕ́РЖАЛО, а, с., діал. Держак (у 1 знач.). Маленька лопатка на довгому держалі була коло нього (Перв., Мандрівники, 1935, 62).

ДЕ́РЖАЛНО, а, с., розм. Те саме, що держа́к 1. Шаблі з.. золотими держалнами висіли на стінах (Н.-Лев., IV, 1956, 36); На вигоні під гіллястим дубом парувала польова кухня. Корцем на довгому держалні кашовар мішав вариво (Панч, Гарні хлопці, 1959, 161).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання