Двірня
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Двірня, -ні, ж. Дворня. Грин. І. 124. Деруть Рябка мов пір’я, на галас збіглась двірня. Г. Арт. (О. 1861. III. 82). ДВІРНЯ́, і, жін., збірн., іст. Дворові люди у панському дворі. Тин упав, упав разом з тином і бугай додолу і так болісно заревів, що аж слухати страшно.. Піднявся крик людський, збіглася двірня… (Панас Мирний, I, 1949, 212); Пані .. одійшла до вікна, біля котрого поралася мало не вся двірня (Любов Яновська, I, 1959, 202).
