Дверці

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дверці, -рець, ж. мн. Маленькая дверь, дверки. Пристав нові дверці до старої лазеньки. Ном. № 13295. Треба дощок добувати, хоромину будувати без віконець, без дверець, там спить козак молодець. Чуб. V. 881. Ото всі посідали на коні, останній вийшов із дверець і сказав: «Дверні, замкніться!» І двері замкнулись. Рудч. Ск. II. 141.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ДВЕ́РЦІ, дверець, мн. Зменш. до двері. Чорнів кухарський курінь: він був круглий, з низькими очеретяними стінками й дверцями (Нечуй-Левицький, II, 1956, 221); // Стулка, що закриває отвір у чому-небудь. І дверці одкрив я; вона [пташка] полетіла, З вершечка на явір, щебечучи, сіла (Леонід Глібов Вибр., 1957, 249); Лікар.. відчинив перед Ясем дверці одної шафи (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 35).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 217.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]