Відмінності між версіями «Дасть-бі»
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
'''[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B1%D1%96 Вікісловник]''' | '''[http://uk.wiktionary.org/wiki/%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B1%D1%96 Вікісловник]''' | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Дасть бі - 1.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Дасть бі -2.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Дасть бі - 3.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
== Джерело == | == Джерело == | ||
Поточна версія на 20:36, 7 грудня 2014
Дасть-бі, нар. Т. е. Дасть Біг. 1) Богъ дастъ. Обыкновенная форма отказа нищему. 2) Нѣтъ, не имѣется. Ходити за дасть-бі з торбою. Хлопотать и получать отказы.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДА́СТЬБІ, присудк. сл., розм., заст. Бог дасть. 1. Уживається у знач. відмови у чому-небудь. 2. Уживається у знач. заперечення, відсутності чого-небудь. І Коллара читаєте.. І всі мови Слав'янського [Слов'янського] люду — Всі знаєте. А своєї Дастьбі... (Тарас Шевченко, I, 1951, 333).
Публічний електронний словник української мови:
ДА́СТЬБІ, присудк. сл., розм., заст. Бог дасть.
1. Уживається у знач. відмови у чому-небудь.
2. Уживається у знач. заперечення, відсутності чого-небудь. І Коллара читаєте.. І всі мови Слав’янського [Слов’янського] люду — Всі знаєте. А своєї Дастьбі… (Шевч., І, 1951, 333).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 214.
дастьбі́ = дасть-бі́ = дасть Біг = дазь-бі́ = дазь Біг (тобто «дасть Бог») —
1) уживається здавна як форма відмови старцеві;
2) немає чогось або взагалі заперечення чого-небудь. Чи вже не варитимемо галушки оце? — Ні, серце, бо борошенця в нас дазь-бі (П. Гулак-Артемовський); — Всі [мови] знаємо. А своєї Дастьбі (Т. Шевченко); у сполученні: ходи́ти за дасть-бі з то́рбою — клопотатися, просити й діставати відмову.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 167.
Ілюстрації
|
|
|
Джерело
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 359.
